-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Мартинюк Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:12, 9 жовтня 2023

Мартинюк Олександр Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Володи́мирович Мартиню́к (24 березня 1993, Забара, Калинівський район, Вінницька область — 21 березня 2014, Каланчак, Херсонська область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1993 року у багатодітній сім'ї в селі Забара на Вінниччині (на той час — Червона Трибунівка).

Навчався у Калинівському ПТУ № 21, де здобув професію електрозварювальника. Був активістом, старостою групи. Після закінчення училища в 2010-х роках вступив на військову службу за контрактом, служив у Бердичеві. Солдат, номер обслуги 26-ї окремої артилерійської бригади.

У березні 2014 року Генеральний штаб Збройних сил України в рамках проведення спеціальних бойових навчань «Весняна злива 2014» сформував угруповання українських військ у Херсонській області на межі з окупованим російськими військами Кримом[1]. В цій операції брали участь і підрозділи 26-ї артилерійської бригади.

Під час військових дій вночі 21 березня 2014 року біля селища Каланчак Херсонської області, стався вибух самохідної артилерійської установки. З п'яти членів екіпажу троє зазнали опіків, механік-водій залишився неушкодженим, а солдат Олександр Мартинюк загинув. Згідно з висновками комісії, вибух стався через потрапляння невідомого пристрою в башту САУ.

Похований з військовими почестями 25 березня в селі Червона Трибунівка. 21-річний Олександр не встиг одружитися, в нього залишилися батьки та чотири сестри.

Вшанування

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ