-
Милащенко Василь Олексійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:13, 9 жовтня 2023
| Милащенко Василь Олексійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Васи́ль Олексі́йович Мила́щенко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Закінчив школу в селі Запорізьке Апостолівського району, навчався в технікумі, відслужив в армії у танковому взводі.
В часі війни — старший механік-водій танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади.
Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — Василь Милащенко, командир танка Віталій Король та навідник Віталій Калакун.
2 вересня 2014-го тіло Віталія Короля разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.
Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 1 липня 2015 року з воїном попрощалися в місті Апостолове.
Без сина лишились батьки.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Вшанування пам'яті
- В жовтні 2021 року в пам'ять про Василя Милащенка на фасаді школи, у якій він вчився, у селі Запорізьке Апостолівського району розмістили меморіальну дошку[2].