-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Простяков Владислав Дмитрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 9 жовтня 2023

Владислав Простяков
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Владисла́в Дми́трович Простяко́в ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1996 року в місті Вільногірськ (Дніпропетровська область); мешкав у місті Дніпро. 2015-го здобув фах кулінара у Дніпровському центрі профтехосвіти туристичного сервісу, працював у дніпровських закладах харчування.

2016 року призваний на строкову військову службу; солдат, навідник (КПВТ) 5-ї роти 2-го батальйону 79-ї бригади. 10 листопада 2016-го підписав контракт.

Вранці 13 грудня 2018 року зазнав важкого поранення під час обстрілу позицій ЗСУ терористами поблизу села Гнутове з великокаліберних кулеметів. Терміново доставлений до військового госпіталю в місті Маріуполь. Незважаючи на всі зусилля лікарів, ввечері помер.

16 грудня 2018-го похований у місті Вільногірськ[2].

Без Владислава лишились батьки.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • 16 жовтня 2019 року на фасаді Вільногірської загальноосвітньої школи № 2, де навчався Владислав, йому було відкрито меморіальну дошку[4].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 13 грудня[5][6].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub