-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гарчу Олег Дем'янович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:30, 9 жовтня 2023

Гарчу Олег Дем'янович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Оле́г Дем'я́нович Гарчу (22 серпня 1966) — український військовик i правоохоронець. Начальник Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України, генерал-майор внутрішньої служби Міністерства внутрішніх справ України.

Освіта

Службова кар'єра

Окупація Криму російськими військами (2014)

3 березня, у Сімферополі натовп вимагав у начальника управління пенітенціарної служби генерал-майора Гарчу скласти нову «кримську присягу» або написати рапорт про відставку; Гарчу відмовився підкорятися представникам «голови Ради міністрів» АРК Сергія Аксьонова[4][5].

Участь у АТО

Замістив загиблого генерала Кульчицького на посту начальника Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України[6][7].

Сімейний стан

Одружений, виховує двох дочок.

Нагороди та відзнаки

Серед державних нагород і відомчих заохочувальних відзнак:

  • 1990 рік — одержав відомчу відзнаку МВС України, медаль «За відзнаку в службі» II ступеня[8].
  • 24 березня 2009 року — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, зразкове виконання військового і службового обов'язку щодо захисту конституційних прав і свобод громадян — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[9].
  • 25 березня 2011 року — одержав відомчу відзнаку МВС України, «Хрест Слави»[10].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ