-
Гончарук Олег Миколайович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 9 жовтня 2023
| Олег Гончарук Олег Миколайович Гончарук | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олег Миколайович Гончарук (Шаблон:Н 1983[1]) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів (2022, 2022, 2021), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2018). Герой України (2022).
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[1].
Життєпис
Станом на 2017 рік обіймав посаду першого заступника — начальника штабу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Станом на 2018 рік — виконувач обов'язків командира бригади[2]. З 19 листопада 2019 до 11 вересня 2022 року — командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Разом з бригадою Гончарук брав участь в операції об'єднаних сил на Донбасі, зокрема в боях за Станицю Луганську, а в перші місяці повномасштабної війни тримав оборону на східному й південно-східному напрямках, зокрема на Миколаївщині. З кінця літа 2022 року 128 ОГШБр брала участь у визволенні Херсонщини.[1]
Нагороди
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3];
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[6].
- орден «За мужність» III ступеня (2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[7].
Примітки
Джерела
- У 128 огшбр змінився командир // Новинарня. — 2022. — 12 вересня.
Посилання
- Гончарук Олег Миколайович // Декларація 2021
Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Герої України
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ 1,0 1,1 1,2
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/generali-peremogi-nv-nazivaye-25-nayvplivovishih-ukrajinskih-viyskovih-50276584.html
- ↑ Героям Слава: Закарпаття вшанувало пам'ять бійців, полеглих в Дебальцевському котлі (фото) // Мукачево. Нет. — 2018. — 18 лютого.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ