-
Горпініч Оксана Леонідівна: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 9 жовтня 2023
| Оксана Горпініч Оксана Леонідівна Горпініч | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Оксана Леонідівна Горпініч (позивний — «Мураха»; 2 травня 1978, Гордєєво, Росія — 4 травня 2022, Харківська область) — українська медичка, військовослужбовиця, старший сержант 14 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалерка ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис
Оксана Горпініч народилася 2 травня 1978 року в Гордєєво Росії. У дитинстві разом із родиною переїхала в селище Благодатне на Волинь.
Закінчила Ківерцівське медичне училище. Працювала фельдшеркою в родинному селі, медичною сестрою у Заболотцівському ліцеї.
Від 2016 року на фронті, військова медичка 14-ї окремої механізованої бригади. Була на Луганщині, Донеччині, Миколаївщині, Житомирщині, Харківщині.
2 травня 2022 року під Харковом надала медичну допомогу 83 бійцям, незважаючи на обстріл будинку, де вона перебувала з пораненими. Загинула 4 травня 2022 року на Харківщині.
Похована 12 травня 2022 року в с. Біличі на Волині.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (6 вересня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
Примітки
Джерела
- Оксана Горпініч // Платформа пам'яті Меморіал.
- Н. Хвесик. «Місцеві здали позицію. Мама загинула, рятуючи поранених». Історія Оксани Горпініч з 14-ї бригади // Перший канал. — 2022. — 23 червня.
- «Медик від Бога»: у Благодатному попрощалися із Захисницею Оксаною Горпініч // Буг. — 2022. — 12 травня.
- Донька загиблої медикині з Волині клопоче про присвоєння мамі Героя України // Волинь. — 2022. — 16 січня.