-
Гринюк Володимир Володимирович: відмінності між версіями
ua>CommonsDelinker (Вилучив файл Фото_заУказ_Президента_України_про_нагородження.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Gbawden. Причина: per [[:c:Commons:Deletion requests/File:Фото заУказ Президента України про нагородженн) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 9 жовтня 2023
| Володимир Володимирович Гринюк | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Гринюк Володимир Володимирович (14 жовтня 1986, м. Ківерці, УРСР) — підполковник Збройних сил України, командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[1] Герой України (2015), учасник російсько-української війни. Заступник голови СУВІАТО.
Життєпис
Закінчив Луцький педагогічний коледж (2006). Відтоді проходив строкову службу в лавах Збройних сил України та навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові. Після здобуття вищої військової освіти служив у 30-й окремій механізованій бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокується у м. Новоград-Волинський Житомирської області.[2]
Російсько-українська війна
Станом на початок 2015 року — капітан, командир механізованої роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[3][4]
10—11 лютого 2015 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований В.Гринюку підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань.[3]
Станом на жовтень 2017 року — заступник командира механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[5]
Станом на липень 2022 року — командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[6]
Звання
Нагороди і відзнаки
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[8]
- Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022)[9]
- У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.[10]
Примітки
Посилання
Інтерв'ю Володимира виданню Nova Ukraine в липні 2022 р.
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=cjsgr6rzGrI
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ 3,0 3,1 Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам // Президент України, 23.03.2015
- ↑
https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-prisvoyiv-status-nacionalnoyi-akademiyi-suhop-36003
- ↑ 5,0 5,1 Міністр оборони України Степан Полторак особисто вручив погони «майора» Герою України Володимиру Гринюку // Сайт Міністерства оборони України, 19 жовтня 2017
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=cjsgr6rzGrI
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑
http://www.ukrgeroes.com.ua/GrynyukVV.html