-
Гуцул Володимир Олександрович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник (Скасовано 1 останнє редагування (2403:580C:2F5D:0:4089:F415:C8E8:11A7) і відновлено версію 38007792 Максим Огородник) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 9 жовтня 2023
| Володимир Гуцул Володимир Олександрович Гуцул | |
|---|---|
| Файл:UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
.png){kind=link}
Володимир Олександрович Гуцул — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Життєпис
25 лютого 2022 року командир десантно-штурмової роти, старший лейтенант Володимир Гуцул одержав завдання утримати міст через Дніпро в Херсонській області. На визначених позиціях він особисто протягом двох діб вів корегування артилерії та авіації, в результаті чого було знищено значну кількість ворожої техніки й декількасот окупантів. Під час відступу 27 лютого відволік на себе ворожу авіацію та виконав визначена завдання, зберігши особовий склад, озброєння й техніку[1].
Завдяки його героїчним діям у Херсонській області вдалося знищити 25 одиниць техніки ворога та близько 300 окупантів[2].
Нагороди
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
- орден «За мужність» III ступеня (2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди Дня Незалежності України[4].
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність // Офіс Президента України. — 2022. — 24 серпня.
- ↑ Ще потрібно боротись і завдати ворогу максимальної шкоди на всіх напрямках оборони — звернення Президента України // Офіс Президента України. — 2022. — 13 березня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ