-
Зубчук Роман Валентинович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 23:35, 9 жовтня 2023
| Зубчук Роман Валентинович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Рома́н Валенти́нович Зубчу́к (13 листопада 1993 Демидівка, Рівненська область, — 5 січня 2015 Міньківка, Донецька область, Україна) — військовик, стрілець, старший солдат резерву Батальйону імені Кульчицького.
Загинув у ході україно-російської війни, коли 5 січня по дорозі до Донецької області автобус з бійцями зіткнувся з військовим вантажним автомобілем (поблизу села Міньківка Артемівського району)[1].
Біографія
Зубчук Роман Валентинович народився 13 листопада 1993 року на Волині, а саме в селищі Демидівка Рівненської області. Закінчив Демидівське вище професійне училище № 25, був старшим громадським тренером загальної фізпідготовки, чемпіоном обласних змагань з легкої атлетики[2].
Служив матросом у Військово-морських силах України в Севастополі у званні сержанта. З перших днів Революції Гідності був активним її учасником, записавшись до медичної служби Майдану.
Загинув 5 січня поблизу села Міньківка Артемівського району по дорозі до Донецької області під час ДТП. Близько 19:00 під час здійснення ротації в зоні АТО в ДТП на трасі Київ — Довжанський сталось зіткнення військового автобусу з вантажівкою, внаслідок якого загинуло 12 військовослужбовців батальйону оперативного призначення імені генерала Сергія Кульчицького та 21 отримали травми різного ступеню важкості. Від отриманих травм ще один військовослужбовець помер в лікарні. Причиною аварії стали складні погодні умови (ожеледь і обмежена видимість).
Родина Романа (позивний Маріман) не дочекалася його, а 8 січня 2015 року вся округа зібралася і Україна поховала ще одного свого героя.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- 16 квітня 2015 р. було відкрито меморіальну дошку на стіні Демидівської школи та пам'ятний куточок в приміщенні школи[4].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 січня[5][6].
Див. також
Примітки
Посилання
- Зубчук Роман Валентинович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- На 40 днів після загибелі бійців батальйону ім. Кульчицького на місці ДТП встановили пам'ятний хрест
- Роман Зубчук в студії Громадського Телебачення
- ↑ http://espreso.tv/news/2015/01/06/imena_zahyblykh_u_dtp_biyciv_nachvardiyi_foto Імена загиблих у ДТП бійців Нацгвардії
- ↑ http://vpu25.at.ua/news/zustrich_z_vipusnikom_uchilishha/2013-10-18-92 громадська активність Романа Зубчука
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ http://demidlicey.at.ua/news/vidkrittja_memorialnoji_doshki_ta_pam_39_jatnogo_kutochka_romanu_zubchuku_ta_nebesnij_sotni/2015-04-20-119 Відкриття меморіальної дошки та пам'ятного куточка
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/05/dzvin-pamyati-prolunav-chotirnadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-ta-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube