-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Іванов Володимир Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 23:35, 9 жовтня 2023

Іванов Володимир Станіславович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці

Володи́мир Станісла́вович Івано́в (* , місто Суми) — полковник Збройних сил України, Начальники управління бойової підготовки ВДВ.

Життєпис

У 1978 році закінчив 8 класів середньої школи та вступив до Київського Суворовського військового училища, яке закінчив у 1980 році. З 1980 по 1984 роки навчався в Рязанському вищому повітрянодесантному командному двічі Червонопрапорному училищі ім. Ленінського комсомолу.

У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС.

У 2008 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю «бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ», де здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.

У 2012 році отримав кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-стратегічного рівня при Національну університет оборони України ім. І. Черняховського.

Військову службу пройшов від посади командира взводу до заступника командувача з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

З 2014 року бере участь у складі сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

На січень 2015 року виконував обов'язки командувача Високомобільних десантних військ України.[1][2]

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (27 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]
  • медаль «10 років Збройним Силам України»;
  • медаль «15 років Збройним Силам України»;
  • медаль «Захиснику Вітчизни»;
  • медаль «Ветеран військової служби»;
  • нагрудний знак «10 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»;
  • нагрудний знак «15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»;
  • нагрудний знак «Знак пошани»;
  • нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»;

Примітки

Джерела

http://www.vdv.mil.gov.ua/1976-2


Шаблон:Учасники РУВ