-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Коломієць Дмитро Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Ivanstepanivch
(Смислові правки)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:03, 10 жовтня 2023

Дмитро Коломієць
Дмитро Валерійович Коломієць
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро Валерійович Коломієць (5 грудня 1973, м. Біла Церква, Київська область — 24 лютого 2022, с. Кринцілів, Хмельницький район, Хмельницька область) — український військовий льотчик-винищувач (майор). Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 5 грудня 1973 року в місті Біла Церква Київської області. Вибір професії для Дмитра був очевидним. Майже усі в родині були військовими. Бабуся служила у зенітних військах[1], а батько — військовий льотчик, тож дитинство промайнуло на аеродромах та гарнізонах. Закінчив Озерненську гімназію.

З 1980 по 1990 рік навчався в Озерненській середній школі.

В 1990 році вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, по завершенню якого був направлений на службу в Озерне. Опанував літаки Су-27, МіГ-29 та Л-39.

24 лютого 2022 року, одним із перших зустрів ворога. З самого ранку, коли більшість українців ще спокійно спали та не підозрювали, що розпочалась широкомасштабна війна, офіцер вступив у повітряний бій в повітряному просторі України над Хмельниччиною. Дмитро героїчно відвернув на себе вогонь ворожої авіації, виконуючи завдання на літаку L-39. Це дозволило врятувати побратимів. Пропускаючи бойову групу, був збитий літаком окупантів в районі с. Кринцілів Хмельницького району Хмельницької області[2][3][4].

Похований в с. Скоморохи на Житомирщині.

Залишилася дружина та донька.

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • Медаль за 15 років зсу ( 2006).
  • Медаль за сумлінну службу 1 ступеня!( 2012).
  • Медаль за 20 років сумлінної служби

Примітки

Джерела

Посилання


Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub