-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кузнєцов В'ячеслав Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:04, 10 жовтня 2023

Кузнєцов В'ячеслав Михайлович
UA-OR7-MSGT-GSB-H(2015).png СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media

В'ячесла́в Миха́йлович Кузнєцо́в (Вячеслав Кузнецов) (Шаблон:Н30 червня 1975, Циркуни, Харківська область — Шаблон:†9 вересня 2014 Нижньобараниківка, Луганська область) — старшина Державної прикордонної служби України.

Короткий життєпис

Народився 30 червня 1975 року в селі Циркуни Харківського району Харківської області.

2014 року під час російської збройної агресії проти України був мобілізований до відділу прикордонної служби «Біловодськ» Луганського прикордонного загону ДПСУ. Ніс службу з охорони державного кордону у Біловодському районі на посаді дільничного інспектора прикордонної служби.

9 вересня 2014 року прикордонний наряд ВПС «Біловодськ», у складі старшого лейтенанта Олександра Максименка, прапорщика Юрія Лук'янцева, сержанта Артема Кручініна, молодшого сержанта Віталія Скокова, старшини В'ячеслава Кузнєцова, вирушив на виконання завдання з охорони державного кордону. Прикордонний наряд також супроводжував знімальну групу луганської телекомпанії «ІРТА», яка виїхала підготувати сюжет про загибель від обстрілу російською артилерією двох сімей місцевих жителів. О 14:45 під час слідування поблизу села Нижньобараниківка автомобіль «УАЗ» прикордонників підірвався на фугасі, їх викинуло з машини, яка одразу ж загорілася. Олександр Максименко, Юрій Лук'янцев та В'ячеслав Кузнєцов загинули, важкопоранені Артем Кручінін і Віталій Скоков відповзали від місця вибуху. Оператору «ІРТА» вдалося відзняти цей момент на відео[1]. Прикордонний Біловодський район ніколи не підтримував сепаратистів і не був окупований, тому у Прикордонній службі вважають, що винуватцями трагедії є диверсійні групи російсько-терористичних угруповань, що функціонують на Сході України.

Вдома у В'ячеслава залишилися батьки, дружина Оксана, 5-річна донька Дарина та 14-річний син Олексій.

Похований на Циркунівському сільському кладовищі.

Нагороди і вшанування

Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

На будівлі Циркунівської середньої школи (с. Циркуни, вул. Кірова, 32) встановлена дошка в пам'ять про земляка, який загинув в зоні АТО[2].

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub