-
Лапійчук Сергій Петрович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк (Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я =Сергій Лапійчук | оригінал імені = | портрет = | ім'я п...) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:06, 10 жовтня 2023
| Сергій Лапійчук | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Сергі́й Петро́вич Лапійчу́к (* 1995) — молодший сержант запасу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
В часі війни добровільно пішов захищати Батьківщину, хоча ніколи до цього не мав справи зі зброєю. Записався до ДУК «Правий сектор», проходив підготовку у таборі «Десна». У червні 2014 року їх перевели до Дніпропетровської бази. Звідти вирушили до 40-го батальйону «Кривбас», що базувався біля Старобешевого.
Пройшов бої за Іловайськ, Старобешеве, Благодатне, Амвросіївку. Батьки Ніна і Петро Лапійчуки й не знали, що син воює. Зібравшись із духом, зізнався, що перебуває під Амвросіївкою. Батьки кілька днів не телефонували, мабуть, обдумували, а потім мама попросила: «Синку, негайно їдь додому». Сергій її не послухав.
1 вересня 2014 року відбулася ротація, Сергій Лапійчук відвідав свою домівку. З жовтня 2014-го став бійцем 37-го батальйону. На Новий рік мав відпустку, після закінчення зимової сесії відразу ж повернувся під Маріуполь.
Станом на грудень 2015 року - студент третього курсу історичного факультету Переяслав-Хмельницького педагогічного університету.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 897/2019 від 11 грудня 2019 року за «особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом За мужність III ступеня[1].