-
Мамавко Роман Михайлович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 05:07, 10 жовтня 2023
Роман Мамавко Роман Михайлович Мамавко | |
---|---|
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Роман Михайлович Мамавко — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
Життєпис
Після навчання в Одеському інституті Сухопутних військ донині служить у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил. Станом на 2021 рік начальник штабу — перший заступник командира 24-ї окремої механізованої бригади[1].
Російське вторгнення в Україну (2022)
У ході російсько-української війни полковник Роман Мамавко після поранення командира прийняв керівництво бригадою та протягом двох місяців повномасштабної агресії Росії керує її підрозділами[2].
Нагороди
- звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (3 травня 2022) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[3].
- орден Богдана Хмельницького III ст. (25 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2019) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку[5].
- грамота Яворівської РДА та цінний подарунок (2 грудня 2020) — за зразкову військову службу, за проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя, вагомий внесок у захист територіальної цілісності і незалежності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народу та з нагоди Дня Збройних Сил України[1].
Примітки
Джерела
- Гусар Ю. Герой України Роман Мамавко / Юхим Гусар // Ветеран Буковини. — 2022. — 18 вересня. — С. 1.
- ↑ 1,0 1,1 Розпорядження Яворівської РДА від 2 грудня 2020 року № 775/02-06
- ↑ Іван Бойко, Хрест бойових заслуг: першим кавалером став Валерій Залужний, фото // Україна молода. — 2022. — 7 травня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ