-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Остапчук Сергій Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:12, 10 жовтня 2023

Шаблон:Значущість Шаблон:Однофамільці [1]Остапчук Сергій Валерійович (20 серпня 1976, Старокостянтинів — 17 травня 2021) —  — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, прапорщик та командир бойової машини 128-ї механізованої гірсько-штурмової бригади. Нагороджений Відзнакою командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» ІІІ ступеню.

Біографія

Народився в Старокостянтинові, Хмельницької області. Коли йому виповнилося 18 років, вирішив зв'язати своє життя з армією.

З 2015 року брав безпосередню участь у військових діях на сході України[2]. Спочатку за мобілізацією, а потім за контрактом проходив службу в 54-й механізованій бригаді. Брав участь у бойових діях проти російських окупантів у районі Світлодарської дуги.

З 2018 року пішов на службу до 128-ї механізованої гірсько-штурмової бригади (Мукачево). З березня 2019 року став на військову службу за контрактом[3]. Останнім виходом було в село Водяне, Донецької області.

17 травня 2021 року під час облаштування бойових позицій у прапорщика зупинилося серце[4]. Прощання із померлим відбулось 20 травня о 10-й годині в гар­ні­зон­но­му Будинку офіцерів. Поховали гірського піхотинця на Алеї Слави в рідному Старокостянтинові.[1]. У нього залишилися мати та двоє дітей[5]. Командування кваліфікує втрату як не бойову.

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ