-
Стецько-Цабак Ольга Вікторівна: відмінності між версіями
ua>Kharkivian Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 05:19, 10 жовтня 2023
Шаблон:Значущість Шаблон:Однофамільці
Ольга Вікторівна Стецько-Цабак | |
---|---|
Шаблон:Ранг поліції | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
О́льга Ві́кторівна Стецько́-Цаба́к ( 9 червня 1963) — старша сержантка Національної поліції України; учасниця київського та криворізького євромайданів; з 2014 року — учасниця російсько-української війни; бійчиня Добровольчого українського корпусу та батальйону поліції «Кривбас». Псевдо — «Ядвіга».
Президентом України нагороджена медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою «За участь в антитерористичній операції».
Життєпис
Після служби в армії 1985 року вирішила вступити до лав міліції. Здійснила поїздку на виведення Обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану — як спеціальна кореспондентка. Близько трьох років відпрацювала молодшою інспекторкою карного розшуку (за напрямком незаконного обігу наркотиків). Навчалася у Калінінградському державному університеті[1].
У грудні 2013 року після побиття студентів на Майдані Незалежності зрозуміла, що байдужою бути не може[1]. Брала участь у київському та криворізькому євромайданах[2].
Згодом пішла з друзями як військова волонтерка-інструкторка працювати на полігоні з мобілізованими. У вересні 2014 року приєдналася до добровольців Добровольчого українського корпусу (ДУК) у Пісках. Наприкінці жовтня того ж року стала бійчинею батальйону «Кривбас» (однак до лютого 2015-го залишалася бійцем двох батальйонів)[1].
Вісім з половиною місяців перебувала на «нульовій лінії» оборони Лебединське-Широкине. Станом на жовтень 2018 року несла службу на Донеччині, неподалік Торецька. Брала участь у мобільних автопатрулях поблизу Залізного та Південного[1].
Своїм прикладом надихнула сина: він воював в батальйоні «Кривбас» та надалі служив офіцером у лавах Збройних сил України. У вільний час Ольга полюбляє малювати картини, псевдовітражі, розробляє друзям проєкти дизайну інтер’єру[1].
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 81/2020 від 13 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджена медаллю «Захиснику Вітчизни»[3]
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- медаль «Операція об'єднаних сил за звитягу та вірність»
- відзнака Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України»
- медаль «За жертовність і любов до України»[1]
Галерея
Примітки
Шаблон:Примітки Шаблон:Commonscat Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали