-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ушневич Олег Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Reader85
м (→‎Джерела: шаблон)
 
м (Імпортовано 1 версія)
(Немає відмінностей)

Версія за 16:08, 13 грудня 2022


Ушне́́вич Оле́г Миха́йлович (Шаблон:Н20 червня 1982, місто Дрогобич, Львівська область, УРСР — Шаблон:†20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст. Активний учасник Євромайдану. Герой України

Біографія

Народився в сім'ї працівників Дрогобицького нафтопереробного заводу (теперішнє ВАТ НПК «Галичина») Михайла та Євгенії Ушневич. У віці 2.5 роки мати Олега померла народивши йому молодшого брата, якого разом з Олегом, на перший час, на виховання забрала до себе бабуся Анна, батькова мати зі Сколе, учасниця бойових дій, зв'язкова УПА. Згодом батько одружився вдруге з жінкою Анною, яка замінила хлопцям матір. Олег разом з батьками і сестрою Мар' яною проживали в Дрогобичі, а Роман, будучи ще маленьким залишився в бабусі і тітки в Сколе. Навчався Олег в Дрогобицькій середній школі №14, потім – у Вищому професійному училищі №19 м Дрогобича, де здобув фах столяра-різьб’яра . А після - в Університеті Львівська Політехніка на заочній формі, на будівельника. Після закінчення навчання деякий час працював в м Сколе, а потім у торговому центрі "Метро" у місті Львові.

З 2010 року працював за кордоном. На київському Майдані Олег Ушневич був із першого дня.[1] Ймовірно, на певний час Олег Ушневич поїхав з Євромайдану, тому що газета «Факти і коментарі» згадує про прибуття Олега в Київ разом з «Львівською сотнею Майдану» в трагічну ніч протистояння з 18 на 19 лютого 2014 року[2]. Шаблон:Головна Ось як про прибуття «Львівської сотні» згадує майданівець, мешканець Кременчука Андрій Шупик: Шаблон:Текст Зі спогадів активіста Євромайдану тернопільчанина Олексія: Шаблон:Текст Як пізніше дізнався Олексій, цим невідомим був Олег Ушневич. Та подякувати своєму рятівникові він не встиг[2]. 20 лютого 2014 року Олег Ушневич загинув від двох куль снайпера, які влучили в серце. Тіло було перенесено і ідентифіковано в готелі «Україна». Похований у місті Сколе[3]. Згідно інформації на сторінці в соціальній мережі «Вконтакті»,Олег не входив ні в яку політичну партію, але щиро підтримував ВО “Свобода”, чиї ідеї, програма захисту українців, та їхня послідовність були близькі його власним переконанням. А ще хлопець був переконаний, що він та всі інші люди вийшли на Майдан не за Європу, не проти когось, чи за когось конкретного, а за краще майбутнє наших українських дітей - так він висловився під час подій революції Гідності на своїй сторінці в соц мережах, це підтвердив брат Олега Роман Ушневич — депутат Сколівської міської ради від ВО "Свобода"[4].

Нагороди

Вшанування пам'яті

15 лютого 2015 року у місті Сколе встановили меморіальну дошку на честь Олега Ушневича.[7].

22 грудня 2014 року в Дрогобичі на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19, відкрито меморіальну дошку Олегу Ушневичу, Ігорю Борису та Івану Ісику.[8]

Галерея

Примітки

Посилання

Джерела

Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України