-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Федоришин Микола Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Andriy.vBot
м (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:22, 10 жовтня 2023

Федоришин Микола Іванович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Іва́нович Федори́шин ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1981 року в селі Дубове (Тячівський район, Закарпатська область). Мешкав у селі Ракове того ж району, створив сім'ю, виховували дітей.

У часі війни - гранатометник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади; проходив службу за контрактом.

12 квітня 2016 року під час несення наряду біля шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») потрапив під снайперський обстріл, куля йому розбила вилицеву кістку та зупинилась у основі черепа. Хірурги дніпровської клініки ім. Мечникова вилучили кулю під час складної 2-годинної операції, через день Микола прийшов до тями. Вже наприкінці квітня повернувся додому, де пробув кілька тижнів. Згодом почалися проблеми з кишківником; лікувався в Мукачівському шпиталі, проходив реабілітацію у санаторіях.

22 жовтня 2016 року серце Миколи зупинилось, лікарі діагностували гострий панкреонекроз.

23 жовтня 2016-го похований в селі Дубове.

Без Миколи лишилися мати в Дубовому, дружина та троє дітей у Раковому.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни”[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub