-
Л: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_El.png]] | |Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_El.png]] | ||
}} | }} | ||
'''Л''', '''л''' або '''Ʌ''', '''ʌ''' («ел») — [[буква]] кирилиці. | '''Л''', '''л''' або '''Ʌ''', '''ʌ''' («ел»)<ref /> — [[буква]] кирилиці. | ||
== Звуки == | == Звуки == | ||
Поточна версія на 06:48, 15 жовтня 2023
Шаблон:Кирилиця
Л, л або Ʌ, ʌ («ел»)Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву. — буква кирилиці.
Звуки
- [l] (л) — ясенний боковий апроксимант
Історія
У давньоруській та староукраїнській писемностях у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У 16 ст., крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Являє собою дещо змінену букву старослов'янської кирилиці 
(«люди»), що походить від грецької літери лямбда. У глаголиці має накреслення 
. Числове значення у кириличній буквеній цифірі — «30», у глаголичній — «50».
Використання
Л — 16 літера української абетки. В українській графічній системі, як і в інших графічних системах на кириличній основі, «л» використовується для позначення [ɭ].
В сучасній українській мові вживається для позначення сонорного щілинного плавного передньоязикового бокового приголосного звука, який може бути твердим і м'яким (лихо, віл, літо, сіль, лишиня).
«Л» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У старослов'янській кириличній писемності ця літера мала числове значення «тридцять».
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «шістнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-л і т. д.
Таблиця кодів
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1051 | 041B | 002033 | 00000100 00011011 |
| Мала | 1083 | 043B | 002073 | 00000100 00111011 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 187 | BB | 273 | 10111011 |
| Мала | 219 | DB | 333 | 11011011 | |
| KOI 8 | Велика | 236 | EC | 354 | 11101100 |
| Мала | 204 | CC | 314 | 11001100 | |
| Windows 1251 | Велика | 203 | CB | 313 | 11001011 |
| Мала | 235 | EB | 353 | 11101011 |
Див. також
- L (латиниця) — літера латиниці, що також утворилась від грецької λ.
Примітки
Джерела
Література
- Шаблон:УРЕ
- Півторак Г. П. Л // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.