-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Поповченко Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Alex-sedlachek
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 32: Рядок 32:
Олександр Поповченко народився 3 січня 1978 року в м. Глухові на Сумщині в родині, де крім нього, народилися ще двоє сестер. Навчався в загальноосвітніх школах I—III ступенів №&nbsp;3 та №&nbsp;6 в рідному місті. Після закінчення 9-класів вступив до Глухівського СПТУ №&nbsp;31, потім, в 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах [[Збройні сили України|ЗСУ]]. З 2007 року ніс військову службу в складі [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. У 2015 році брав участь в [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичній операції]] на Луганщині. 2020 року звільнився після закінчення чергового контракту. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну]] в лютому 2022 року Олександр Поповченко вирішив продовжити військову службу. По мобілізації був призваний до відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби третьої категорії&nbsp;— інспектора кінологічного відділення<ref name="Український прикордонник загинув">{{Cite web|title=Український прикордонник загинув у бою з диверсантами, які намагалися прорватися через кордон на Сумщині |url=https://fakty.ua/401225-ukrainskij-pogranichnik-pogib-v-boyu-s-diversantami-pytavshimisya-prorvatsya-cherez-granicu-na-sumcshine |website=Факти |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Ірина|last=Гал}}</ref><ref name="Війська РФ намагалися">{{Cite web|title=Війська РФ намагалися прорвати кордон з Сумщиною |url=https://suspilne.media/239872-vijska-rf-namagalisa-prorvati-kordon-z-sumsinou/ |website=Суспільне. Новини |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Крістіна|last=Члек}}</ref><ref name="На Сумщині у бою">{{Cite web|title=На Сумщині у бою з російською ДРГ загинув прикордонник |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3484545-na-sumsini-u-bou-z-rosijskou-drg-zaginuv-prikordonnik.html |website=Укрінформ |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref><ref name="У бою з російською ДРГ">{{Cite web|title=У бою з російською ДРГ загинув прикордонник з Сумщини Олександр Поповченко |url=https://suspilne.media/239935-u-bou-z-rosijskou-drg-zaginuv-prikordonnik-z-sumsini-oleksandr-popovcenko/ |website=Суспільне. Новини |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Лілія|last=Христенко}}</ref><ref name="Тищенко К. Мужній">Тищенко К. Мужній, відданий, справжній… // Глухівщина. 2023. №&nbsp;11 (2801). 16 березня. С. 1</ref>.
Олександр Поповченко народився 3 січня 1978 року в м. Глухові на Сумщині в родині, де крім нього, народилися ще двоє сестер. Навчався в загальноосвітніх школах I—III ступенів №&nbsp;3 та №&nbsp;6 в рідному місті. Після закінчення 9-класів вступив до Глухівського СПТУ №&nbsp;31, потім, в 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах [[Збройні сили України|ЗСУ]]. З 2007 року ніс військову службу в складі [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. У 2015 році брав участь в [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичній операції]] на Луганщині. 2020 року звільнився після закінчення чергового контракту. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну]] в лютому 2022 року Олександр Поповченко вирішив продовжити військову службу. По мобілізації був призваний до відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби третьої категорії&nbsp;— інспектора кінологічного відділення<ref name="Український прикордонник загинув">{{Cite web|title=Український прикордонник загинув у бою з диверсантами, які намагалися прорватися через кордон на Сумщині |url=https://fakty.ua/401225-ukrainskij-pogranichnik-pogib-v-boyu-s-diversantami-pytavshimisya-prorvatsya-cherez-granicu-na-sumcshine |website=Факти |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Ірина|last=Гал}}</ref><ref name="Війська РФ намагалися">{{Cite web|title=Війська РФ намагалися прорвати кордон з Сумщиною |url=https://suspilne.media/239872-vijska-rf-namagalisa-prorvati-kordon-z-sumsinou/ |website=Суспільне. Новини |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Крістіна|last=Члек}}</ref><ref name="На Сумщині у бою">{{Cite web|title=На Сумщині у бою з російською ДРГ загинув прикордонник |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3484545-na-sumsini-u-bou-z-rosijskou-drg-zaginuv-prikordonnik.html |website=Укрінформ |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref><ref name="У бою з російською ДРГ">{{Cite web|title=У бою з російською ДРГ загинув прикордонник з Сумщини Олександр Поповченко |url=https://suspilne.media/239935-u-bou-z-rosijskou-drg-zaginuv-prikordonnik-z-sumsini-oleksandr-popovcenko/ |website=Суспільне. Новини |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=Лілія|last=Христенко}}</ref><ref name="Тищенко К. Мужній">Тищенко К. Мужній, відданий, справжній… // Глухівщина. 2023. №&nbsp;11 (2801). 16 березня. С. 1</ref>.


Олександр Поповченко раніше був професійним футболістом (мав прізвисько «Мура»)&nbsp;— грав на позиції нападаючого за друголігівський «[[Фрунзенець-Ліга-99|Фрунзенець-Ліга]]» з [[Суми|Сум]] в 2000—2001 роках. Також довгий час (з 1995 по 2015&nbsp;рр.) грав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ&nbsp;— «Імпульс» (Шостка), «Аваль», «Полісся», «Спартак-Аваль», «Велетень», «Спартак-Велетень», «Велетень-Спартак» (усі&nbsp;— Глухів), а також «Дружба» (Соснівка Глухівського району)<ref name="У бою з ДРГ">{{Cite web|title=У бою з російською ДРГ загинув екс-футболіст з Сумщини Олександр Поповченко |url=https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/news/1652710997-u-boyu-z-rosiyskoyu-drg-zaginuv-eks-futbolist-z-sumschini-oleksandr-popovchenko.html |website=www.ua-football.com |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref>. У 2014 році був граючим тренером команди «Спартак» з міста Глухова. Як гравець чотири рази став бронзовим призером першості Сумської області з футболу&nbsp;— в 2000, 2001, 2003 та 2015 роках. Під час служби в прикордонних військах регулярно виступав на змаганнях з футболу. З 2009 року брав участь у Кубку Голови ДПСУ з міні-футболу у складі команди Сумського прикордонного загону, потім на кубку об'єднаних сил у складі команди ФК «Прикордонник» на чемпіонаті з футзалу. З 2014 року грав за збірну ветеранів АТО України<ref name="Тищенко К. Мужній"></ref>.
Олександр Поповченко раніше був професійним футболістом (мав прізвисько «Мура»)&nbsp;— грав на позиції нападаючого за друголігівський «[[Фрунзенець-Ліга-99|Фрунзенець-Ліга]]» з [[Суми|Сум]] в 2000—2001 роках. Також довгий час (з 1995 по 2015&nbsp;рр.) грав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ&nbsp;— «Імпульс» (Шостка), «Аваль», «Полісся», «Спартак-Аваль», «Велетень», «Спартак-Велетень», «Велетень-Спартак» (усі&nbsp;— Глухів), а також «Дружба» (Соснівка Глухівського району)<ref name="У бою з ДРГ">{{Cite web|title=У бою з російською ДРГ загинув екс-футболіст з Сумщини Олександр Поповченко |url=https://www.ua-football.com/ua/ukrainian/news/1652710997-u-boyu-z-rosiyskoyu-drg-zaginuv-eks-futbolist-z-sumschini-oleksandr-popovchenko.html |website=www.ua-football.com |date=2022-05-16|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref>. У 2014 році був граючим тренером команди «Спартак» з міста Глухова. Як гравець чотири рази став бронзовим призером першості Сумської області з футболу&nbsp;— в 2000, 2001, 2003 та 2015 роках. Під час служби в прикордонних військах регулярно виступав на змаганнях з футболу. З 2009 року брав участь у Кубку Голови ДПСУ з міні-футболу у складі команди Сумського прикордонного загону, потім на кубку об'єднаних сил у складі команди ФК «Прикордонник» на чемпіонаті з футзалу. З 2014 року грав за збірну ветеранів АТО України<ref name="Тищенко К. Мужній"/>.


Вранці 16 травня 2022 року разом з побратимами відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] вступив у бій з диверсійно-розвідувальною групою ворога з боку РФ, які відкрили вогонь з мінометів, гранатометів, кулеметів та автоматів по прикордонній території Шосткинського району. Прикордонники дали відсіч і росіяни відступити за лінію [[Державний кордон України|державного кордону]]. Однак, сам Олександр Поповченко у цьому бою з ворогом загинув<ref name="На Сумщині у бою"/>.
Вранці 16 травня 2022 року разом з побратимами відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] вступив у бій з диверсійно-розвідувальною групою ворога з боку РФ, які відкрили вогонь з мінометів, гранатометів, кулеметів та автоматів по прикордонній території Шосткинського району. Прикордонники дали відсіч і росіяни відступити за лінію [[Державний кордон України|державного кордону]]. Однак, сам Олександр Поповченко у цьому бою з ворогом загинув<ref name="На Сумщині у бою"/>.
Рядок 38: Рядок 38:
Прощання із загиблим відбулося 17 травня 2022 року біля [[Трьоханастасіївська церква|Трьох-Анастасіївського собору]] в м. Глухові<ref name="Український прикордонник загинув"/><ref name="На Сумщині в бою">{{Cite web|title=На Сумщині в бою з ДРГ ворога загинув український ексфутболіст |url=https://gazeta.ua/articles/sport/_na-sumschini-v-boyu-z-drg-voroga-zaginuv-ukrayinskij-eksfutbolist/1088918 |website=gazeta.ua |date=2022-05-18|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref>.
Прощання із загиблим відбулося 17 травня 2022 року біля [[Трьоханастасіївська церква|Трьох-Анастасіївського собору]] в м. Глухові<ref name="Український прикордонник загинув"/><ref name="На Сумщині в бою">{{Cite web|title=На Сумщині в бою з ДРГ ворога загинув український ексфутболіст |url=https://gazeta.ua/articles/sport/_na-sumschini-v-boyu-z-drg-voroga-zaginuv-ukrayinskij-eksfutbolist/1088918 |website=gazeta.ua |date=2022-05-18|accessdate=2022-07-08|language=uk|first=|last=}}</ref>.


Указом Президента України від 15 червня 2022 року Олександр Поповченко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня з присвоєнням звання штаб-сержанта (посмертно). 13 грудня 2022 року в актовій залі Глухівської міської ради орден загиблого вручив удові загиблого Світлані Поповченко заступник начальника 5-го прикордонного загону з персоналу полковник Сергій Любашевський. Міський голова Надія Вайло висловила слова вдячності та підтримки вдові, а також матері та дружині загиблого [[Вашук Олександр Миколайович|Олександра Вашука]]<ref>{{Cite web|title=Нагороди загиблих глухівських прикордонників вручили родинам захисників |url=http://dancor.sumy.ua/news/newsline/445505 |website=Данкор. Онлайн|date=2023-01-13|accessdate=2023-01-14|language=uk|first=Сергей|last=Скакун}}</ref><ref name="Тищенко К. Мужній"></ref>.
Указом Президента України від 15 червня 2022 року Олександр Поповченко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня з присвоєнням звання штаб-сержанта (посмертно). 13 грудня 2022 року в актовій залі Глухівської міської ради орден загиблого вручив удові загиблого Світлані Поповченко заступник начальника 5-го прикордонного загону з персоналу полковник Сергій Любашевський. Міський голова Надія Вайло висловила слова вдячності та підтримки вдові, а також матері та дружині загиблого [[Вашук Олександр Миколайович|Олександра Вашука]]<ref>{{Cite web|title=Нагороди загиблих глухівських прикордонників вручили родинам захисників |url=http://dancor.sumy.ua/news/newsline/445505 |website=Данкор. Онлайн|date=2023-01-13|accessdate=2023-01-14|language=uk|first=Сергей|last=Скакун}}</ref><ref name="Тищенко К. Мужній"/>.


== Родина ==
== Родина ==

Поточна версія на 11:12, 15 жовтня 2023

Олександр Поповченко
Поповченко Олександр Володимирович
UA-OR7-MSGT-GSB-H(2015).png Головний сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олександр Володимирович Поповченко — Головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Олександр Поповченко народився 3 січня 1978 року в м. Глухові на Сумщині в родині, де крім нього, народилися ще двоє сестер. Навчався в загальноосвітніх школах I—III ступенів № 3 та № 6 в рідному місті. Після закінчення 9-класів вступив до Глухівського СПТУ № 31, потім, в 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З 2007 року ніс військову службу в складі Державної прикордонної служби України. У 2015 році брав участь в антитерористичній операції на Луганщині. 2020 року звільнився після закінчення чергового контракту. З початком широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Олександр Поповченко вирішив продовжити військову службу. По мобілізації був призваний до відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби третьої категорії — інспектора кінологічного відділення[1][2][3][4][5].

Олександр Поповченко раніше був професійним футболістом (мав прізвисько «Мура») — грав на позиції нападаючого за друголігівський «Фрунзенець-Ліга» з Сум в 2000—2001 роках. Також довгий час (з 1995 по 2015 рр.) грав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ — «Імпульс» (Шостка), «Аваль», «Полісся», «Спартак-Аваль», «Велетень», «Спартак-Велетень», «Велетень-Спартак» (усі — Глухів), а також «Дружба» (Соснівка Глухівського району)[6]. У 2014 році був граючим тренером команди «Спартак» з міста Глухова. Як гравець чотири рази став бронзовим призером першості Сумської області з футболу — в 2000, 2001, 2003 та 2015 роках. Під час служби в прикордонних військах регулярно виступав на змаганнях з футболу. З 2009 року брав участь у Кубку Голови ДПСУ з міні-футболу у складі команди Сумського прикордонного загону, потім на кубку об'єднаних сил у складі команди ФК «Прикордонник» на чемпіонаті з футзалу. З 2014 року грав за збірну ветеранів АТО України[5].

Вранці 16 травня 2022 року разом з побратимами відділу прикордонної служби «Глухів» 5-го прикордонного загону ДПСУ вступив у бій з диверсійно-розвідувальною групою ворога з боку РФ, які відкрили вогонь з мінометів, гранатометів, кулеметів та автоматів по прикордонній території Шосткинського району. Прикордонники дали відсіч і росіяни відступити за лінію державного кордону. Однак, сам Олександр Поповченко у цьому бою з ворогом загинув[3].

Прощання із загиблим відбулося 17 травня 2022 року біля Трьох-Анастасіївського собору в м. Глухові[1][7].

Указом Президента України від 15 червня 2022 року Олександр Поповченко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня з присвоєнням звання штаб-сержанта (посмертно). 13 грудня 2022 року в актовій залі Глухівської міської ради орден загиблого вручив удові загиблого Світлані Поповченко заступник начальника 5-го прикордонного загону з персоналу полковник Сергій Любашевський. Міський голова Надія Вайло висловила слова вдячності та підтримки вдові, а також матері та дружині загиблого Олександра Вашука[8][5].

Родина

У 44-річного Олександра Поповченка залишились дружина Світлана, син Назар (. 2010) та донька Дар'я (. 2021)[4][9].

Нагороди

  • орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ