Бідняк Іван Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 62: Рядок 62:
В травні [[2013]] року, на 44-у Гран-Прі Визволення — змаганні зі стрільби переміг у вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета), у вправі МП-10 (стрільба з стандартного пістолета) здобув срібну нагороду, поступившись Торбену Енгелу (Німеччина).
В травні [[2013]] року, на 44-у Гран-Прі Визволення — змаганні зі стрільби переміг у вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета), у вправі МП-10 (стрільба з стандартного пістолета) здобув срібну нагороду, поступившись Торбену Енгелу (Німеччина).


Влітку [[2013]] року, в [[Осієк]]у на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду — з дистанції 25 метрів, з результатом 575 очок; переміг Юсуф Дікеч (Туреччина) — 578, «бронза» у португальця Жоао Комти, 573 очка. У командному турнірі [[Бондарук Роман]] разом з [[Петрів Олександр Святославович|Олександром Петрівим]] і Іваном Бідняком завоювали бронзові нагороди — 1706 балів, перемогли росіяни — 1708, «срібло» у турків — 1707.
Влітку [[2013]] року, в [[Осієк]]у на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду&nbsp;— з дистанції 25 метрів<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/sport-cat/2022-04-22/5703163-vernulsya-dlya-zashchity-ukrainy-okkupanty-ubili-prizera-chempionata-evropy Повернувся для захисту України: окупанти вбили призера чемпіонату Європи]</ref>, з результатом 575 очок; переміг Юсуф Дікеч (Туреччина)&nbsp;— 578, «бронза» у португальця Жоао Комти, 573 очка. У командному турнірі [[Бондарук Роман]] разом з [[Петрів Олександр Святославович|Олександром Петрівим]] і Іваном Бідняком завоювали бронзові нагороди&nbsp;— 1706 балів, перемогли росіяни&nbsp;— 1708, «срібло» у турків&nbsp;— 1707.


У лютому [[2022]] року, на початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення російських військ в Україну]], повернувся з-за кордону, де працював, і добровольцем пішов на фронт. Воював у [[Херсонська область|Херсонській області]]. [[20 квітня]] [[2022]] року загинув від ворожої кулі під час виконання бойового завдання<ref>{{Cite web |url=https://zaxid.net/na_viyni_zaginuv_mayster_sportu_mizhnarodnogo_klasu_z_kulovoyi_strilbi_ivan_bidnyak_n1541500 |title=На війні загинув майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби Іван Бідняк |accessdate=22 квітня 2022 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422094034/https://zaxid.net/na_viyni_zaginuv_mayster_sportu_mizhnarodnogo_klasu_z_kulovoyi_strilbi_ivan_bidnyak_n1541500 }}</ref>.
У лютому [[2022]] року, на початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення російських військ в Україну]], повернувся з-за кордону, де працював, і добровольцем пішов на фронт. Воював у [[Херсонська область|Херсонській області]]. [[20 квітня]] [[2022]] року загинув від ворожої кулі під час виконання бойового завдання<ref>{{Cite web |url=https://zaxid.net/na_viyni_zaginuv_mayster_sportu_mizhnarodnogo_klasu_z_kulovoyi_strilbi_ivan_bidnyak_n1541500 |title=На війні загинув майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби Іван Бідняк |accessdate=22 квітня 2022 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422094034/https://zaxid.net/na_viyni_zaginuv_mayster_sportu_mizhnarodnogo_klasu_z_kulovoyi_strilbi_ivan_bidnyak_n1541500 }}</ref>.

Поточна версія на 12:14, 15 жовтня 2023

Шаблон:Спортсмен Шаблон:Однофамільці Іва́н Олекса́ндрович Бідня́к (1 жовтня 1985, м. Марганець, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 20 квітня 2022, Херсонська область, Україна) — український стрілець, майстер спорту міжнародного класу України з кульової стрільби. Старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 1 жовтня 1985 року в м. Марганці Дніпропетровської області.

В 2003 році закінчив Львівське державне училище фізичної культури (відділення кульової стрільби) та повернувся до м. Дніпропетровська.

На міжнародному турнірі 26 ISAS, який проводився в Дортмунді зайняв друге місце у стрільбі з малокаліберного пістолета (вправа МП-6), з результатом 657,0 очок; переміг росіянин Леонід Єкімов — 671,3 очка.

У березні 2010 року на чемпіонаті Європи зі стрільби у місті Меракер (Норвегія) у складі команди здобув срібну медаль — стрільба з пневматичного пістолета на 10 метрів (вправа ПП-3) — разом з Сергієм Кудрею (Херсон) та Олегом Омельчуком (Рівне); поступилися команді РФ 2 балами.

2010 року був визнаний восьмим в десятці найкращих спортсменів Дніпропетровщини (3 бронзові медалі Чемпіонату Європи з кульової стрільби).

В 2012 році на ювілейному 50-у чемпіонаті світу з кульової стрільби у вправі ПП-3 зайняв 7 місце та завоював Україні першу олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри-2012.

В травні 2013 року, на 44-у Гран-Прі Визволення — змаганні зі стрільби переміг у вправі МП-8 (швидкісна стрільба з пістолета), у вправі МП-10 (стрільба з стандартного пістолета) здобув срібну нагороду, поступившись Торбену Енгелу (Німеччина).

Влітку 2013 року, в Осієку на чемпіонаті Європи зі стрільби з малокаліберної зброї здобув срібну нагороду — з дистанції 25 метрів[1], з результатом 575 очок; переміг Юсуф Дікеч (Туреччина) — 578, «бронза» у португальця Жоао Комти, 573 очка. У командному турнірі Бондарук Роман разом з Олександром Петрівим і Іваном Бідняком завоювали бронзові нагороди — 1706 балів, перемогли росіяни — 1708, «срібло» у турків — 1707.

У лютому 2022 року, на початку вторгнення російських військ в Україну, повернувся з-за кордону, де працював, і добровольцем пішов на фронт. Воював у Херсонській області. 20 квітня 2022 року загинув від ворожої кулі під час виконання бойового завдання[2].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Sportsman-stub