Калюжний Іван Васильович

Іван Калюжний (30 серпня 1858, Лебедин, Харківська губернія, Російська імперія — 15 листопада 1889, Карійська каторга, нині — Забайкальський край, Російська Федерація) — український революціонер у Російській імперії, член партії «Народна воля». Рідний брат Марії Калюжної.

Життєпис

Народився в сім'ї купця другої гільдії. Після закінчення Сумської класичної гімназії, вступив до Харківського університету.

У 1878 заарештований за участь у студентських заворушеннях.

Висланий у Вологду. Університет не закінчив.

20 березня 1880 втік з місця заслання. Приєднався до партії «Народна Воля». Працював у організації «Червоний Хрест» партії «Народна Воля» разом з Ю. Богдановичем.

У період з 27 вересня 1881 по 23 березня 1882, проживав з Надією Смирницькою в Москві у Прогонному провулку, в будинку Волкової, де було організовано нелегальне паспортне бюро «Народної Волі».

23 березня 1882 заарештований на квартирі зі Смирницькою.

Судився судом Особливої Присутності Урядового Сенату з 28 березня по 5 квітня 1883 на процесі 17-ти народовольців. Визнаний винним і засуджений до 16 років каторжних робіт. Термін каторжних робіт відбував на Карійській каторзі.

У зв'язку з тілесним покаранням Надії Сигиди, протестуючи проти фізичних мір покарання політичних в'язнів, вжив у числі 16 ув'язнених чоловічої в'язниці отруту. Помер 15 листопада 1889.

Дружина

• Надія Смирницька

Див. також

• Карійська трагедія

Посилання

• http://www.hrono.info/biograf/bio_k/kaluzhny_iv.html
• http://narodnaya-volya.ru/Person/person10.php