-
Сердюк Ігор Миколайович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Після закінчення 8 класу СШ № 18, в 1986 році закінчив з відзнакою СПТУ № 26 зі спеціальності «Електрик з ремонту електрообладнання». | |||
З 1988 по 1990 р. - служба в армії в Німецькій Демократичній Республіці у військах зв’язку. Після демобілізації працював на різних підприємствах. Останні роки займався приватним підприємництвом. Понад 10 років займався підводним полюванням. Неодноразово брав участь в змаганнях по дайвінгу, займав призові місця. | |||
Ігор був підприємцем, займався організацією ремонтно-монтажних робіт. З початку 1990-х брав участь у національному русі у місті Кременчук. | Ігор був підприємцем, займався організацією ремонтно-монтажних робіт. З початку 1990-х брав участь у національному русі у місті Кременчук. | ||
Був одружений, виховував доньку Олександру. | |||
=== Євромайдан === | === Євромайдан === | ||
Ігор почав їздити до Києва з перших днів [[Євромайдан]]у, інколи їздив додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На майдані був прапороносцем 9-ї сотні самооборони. 18 лютого під час побудови барикад неподалік [[Маріїнський парк|Маріїнського парку]] невстановлені особи, імовірно, [[тітушки]] або «[[Беркут (спецпідрозділ)|беркутівці]]», спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігореві в обличчя на перехресті [[Інститутська вулиця (Київ)|вулиці Інститутської]] та [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосного провулку]]. Куля ввійшла рівно між очей.<ref>[http://www.telegraf.in.ua/topnews/2014/02/18/segodnya-v-kieve-pogib-kremenchuzhanin-shtab-kremenchugskogo-maydana_10035090.html В Киеве на баррикадах погиб кременчужанин Игорь Сердюк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140223061145/http://www.telegraf.in.ua/topnews/2014/02/18/segodnya-v-kieve-pogib-kremenchuzhanin-shtab-kremenchugskogo-maydana_10035090.html |date=23 лютого 2014 }} {{ref-ru}}</ref> | Ігор почав їздити до Києва з перших днів [[Євромайдан]]у, інколи їздив додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На майдані був прапороносцем 9-ї сотні самооборони. Він був учасником віча під стінами Верховної Ради. На Майдані пробув майже два місяці. | ||
18 лютого під час побудови барикад неподалік [[Маріїнський парк|Маріїнського парку]] невстановлені особи, імовірно, [[тітушки]] або «[[Беркут (спецпідрозділ)|беркутівці]]», спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігореві в обличчя на перехресті [[Інститутська вулиця (Київ)|вулиці Інститутської]] та [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосного провулку]]. Куля ввійшла рівно між очей.<ref>[http://www.telegraf.in.ua/topnews/2014/02/18/segodnya-v-kieve-pogib-kremenchuzhanin-shtab-kremenchugskogo-maydana_10035090.html В Киеве на баррикадах погиб кременчужанин Игорь Сердюк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140223061145/http://www.telegraf.in.ua/topnews/2014/02/18/segodnya-v-kieve-pogib-kremenchuzhanin-shtab-kremenchugskogo-maydana_10035090.html |date=23 лютого 2014 }} {{ref-ru}}</ref> | |||
На похорон, який відбувся 21 лютого у Кременчуці, прийшло близько двох тисяч людей. | На похорон, який відбувся 21 лютого у Кременчуці на Свіштовському кладовищі, прийшло близько двох тисяч людей. | ||
== Нагороди == | |||
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 листопада]] [[2014]], посмертно) — ''за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час [[Революція гідності|Революції гідності]]''<ref>{{УПУ|890/2014|21 листопада 2014|Про присвоєння звання Герой України}}</ref>. | |||
* Медаль «За жертовність і любов до України» ([[УПЦ КП]], червень 2015) (посмертно)<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні] {{Webarchive|url=https://archive.today/20150706172714/http://tsn.ua/ukrayina/patriarh-filaret-nagorodiv-pochesnimi-medalyami-rodichiv-geroyiv-nebesnoyi-sotni-450435.html |date=6 липня 2015 }} // ТСН, 5 липня 2015</ref>. | |||
== Вшанування пам'яті == | == Вшанування пам'яті == | ||
* [[25 лютого]] [[2014]] року на сесії [[Кременчуцька міська рада|Кременчуцької міської ради]] депутати підтримали рішення перейменувати [[Першотравнева вулиця (Кременчук)|вулицю Першотравневу]], де жив Ігор, на вулицю імені героя України Ігоря Сердюка. Після скарги рідних ідею перейменування вулиці була відкинута. Рідні Ігоря заявили, що перейменування цілої вулиці буде дуже клопітно для її жителів. Громада міста виступила з ініціативою перейменування головної алеї міського парку «Ювілейний». | |||
[[25 лютого]] [[2014]] року на сесії [[Кременчуцька міська рада|Кременчуцької міської ради]] депутати підтримали рішення перейменувати [[Першотравнева вулиця (Кременчук)|вулицю Першотравневу]], де жив Ігор, на вулицю імені героя України Ігоря Сердюка. Після скарги рідних ідею перейменування вулиці була відкинута. Рідні Ігоря заявили, що перейменування цілої вулиці буде дуже клопітно для її жителів. Громада міста виступила з ініціативою перейменування головної алеї міського парку «Ювілейний». | |||
* 3 листопада 2014 р. на будинку, де жив Ігор Сердюк (вул. Першотравнева, 3), встановлена меморіальна дошка<ref name=":0">Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.08.2014 № 453 «Про увічнення пам’яті Ігоря Сердюка в м. Кременчуці»</ref>. | |||
* 23 червня 2015 року у сквері ім. О.Бабаєва встановлений пам’ятний знак «Героям Небесної сотні», де серед інших вміщений і портрет І.М.Сердюка. | |||
* у [[2016]] році розпорядженням міського голови на [[Вулиця Ігоря Сердюка|вулицю Ігоря Сердюка]] було перейменовано ''вулицю Жовтневу''<ref>{{Cite web |url=https://www.kremen.gov.ua/downloadtmp/cloud/1340416-02-18-17-19-17-854.pdf |title=Розпорядження Кременчуцького міського голови |accessdate=2016-03-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160301113243/https://www.kremen.gov.ua/downloadtmp/cloud/1340416-02-18-17-19-17-854.pdf |archivedate=2016-03-01 |deadurl=yes }}</ref>. | |||
* 20 лютого 2020 року у Кременчуці під час меморіальних заходів, присвячених [[День Героїв Небесної Сотні|Дню пам'яті Героїв Небесної Сотні]] було відкрито [[меморіальний барельєф Ігорю Сердюку]].<ref>{{Cite web |url=https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10083962-pomer-mcno-trimayuchi-naconalniy-prapor-u-kemenchuc-vdkrili-barelyef-geroyu-nebesnoyi-sotn-goryu-serdyuku.html |title=Кременчуг, Культура, Топ-новость «Помер міцно тримаючи національний прапор»: у Кеменчуці відкрили барельєф Герою Небесної сотні Ігорю Сердюку |accessdate=21 лютого 2020 |archive-date=21 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200221090221/https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10083962-pomer-mcno-trimayuchi-naconalniy-prapor-u-kemenchuc-vdkrili-barelyef-geroyu-nebesnoyi-sotn-goryu-serdyuku.html }}</ref> | |||
* На будівлі школи № 18, де навчався І.Сердюк, відкрито меморіальну дошку.<ref name=":0"/> | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
* [[Список загиблих учасників Євромайдану]] | * [[Список загиблих учасників Євромайдану]] | ||
== | == Джерела == | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
| Рядок 87: | Рядок 95: | ||
[[Категорія:Українські підприємці]] | [[Категорія:Українські підприємці]] | ||
[[Категорія:Померли в Києві]] | [[Категорія:Померли в Києві]] | ||
[[Категорія:Люди, на честь яких | [[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]] | ||
[[Категорія:Поховані в Кременчуці]] | [[Категорія:Поховані в Кременчуці]] | ||
Поточна версія на 12:11, 15 жовтня 2023
Шаблон:Однофамільці Сердю́к І́гор Миколайович (* 3 листопада 1969, Кременчук, Полтавська область, УРСР — † 18 лютого 2014, Київ, Україна) — підприємець; активіст Євромайдану; прапороносець 9-ї Сотні Самооборони Майдану. Загинув під час протистояння на Євромайдані. Член ВО «Свобода». Герой України.
Життєпис
Після закінчення 8 класу СШ № 18, в 1986 році закінчив з відзнакою СПТУ № 26 зі спеціальності «Електрик з ремонту електрообладнання».
З 1988 по 1990 р. - служба в армії в Німецькій Демократичній Республіці у військах зв’язку. Після демобілізації працював на різних підприємствах. Останні роки займався приватним підприємництвом. Понад 10 років займався підводним полюванням. Неодноразово брав участь в змаганнях по дайвінгу, займав призові місця.
Ігор був підприємцем, займався організацією ремонтно-монтажних робіт. З початку 1990-х брав участь у національному русі у місті Кременчук.
Був одружений, виховував доньку Олександру.
Євромайдан
Ігор почав їздити до Києва з перших днів Євромайдану, інколи їздив додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На майдані був прапороносцем 9-ї сотні самооборони. Він був учасником віча під стінами Верховної Ради. На Майдані пробув майже два місяці.
18 лютого під час побудови барикад неподалік Маріїнського парку невстановлені особи, імовірно, тітушки або «беркутівці», спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігореві в обличчя на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку. Куля ввійшла рівно між очей.[1]
На похорон, який відбувся 21 лютого у Кременчуці на Свіштовському кладовищі, прийшло близько двох тисяч людей.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2].
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3].
Вшанування пам'яті
- 25 лютого 2014 року на сесії Кременчуцької міської ради депутати підтримали рішення перейменувати вулицю Першотравневу, де жив Ігор, на вулицю імені героя України Ігоря Сердюка. Після скарги рідних ідею перейменування вулиці була відкинута. Рідні Ігоря заявили, що перейменування цілої вулиці буде дуже клопітно для її жителів. Громада міста виступила з ініціативою перейменування головної алеї міського парку «Ювілейний».
- 3 листопада 2014 р. на будинку, де жив Ігор Сердюк (вул. Першотравнева, 3), встановлена меморіальна дошка[4].
- 23 червня 2015 року у сквері ім. О.Бабаєва встановлений пам’ятний знак «Героям Небесної сотні», де серед інших вміщений і портрет І.М.Сердюка.
- у 2016 році розпорядженням міського голови на вулицю Ігоря Сердюка було перейменовано вулицю Жовтневу[5].
- 20 лютого 2020 року у Кременчуці під час меморіальних заходів, присвячених Дню пам'яті Героїв Небесної Сотні було відкрито меморіальний барельєф Ігорю Сердюку.[6]
- На будівлі школи № 18, де навчався І.Сердюк, відкрито меморіальну дошку.[4]
Див. також
Джерела
Посилання
- В Киеве на баррикадах погиб кременчужанин Игорь Сердюк Шаблон:Ref-ru
- Погибший кременчужанин Игорь Сердюк с первых дней был на Майдане Шаблон:Ref-ru
- Кременчуг попрощался с Героем — Игорем Сердюком, застреленным на Майдане Шаблон:Ref-ru
- Героям слава! Полный список погибших на Майдане Шаблон:Ref-ru
- На честь загиблого на Майдані Ігоря Сердюка у Кременчуці назвуть вулицю
- ГПУ встановила особу обезголовленого героя Небесної Сотні, — журналіст
Шаблон:Загиблі учасники Євромайдану Шаблон:Герої України
- ↑ В Киеве на баррикадах погиб кременчужанин Игорь Сердюк Шаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
- ↑ 4,0 4,1 Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22.08.2014 № 453 «Про увічнення пам’яті Ігоря Сердюка в м. Кременчуці»
- ↑
https://www.kremen.gov.ua/downloadtmp/cloud/1340416-02-18-17-19-17-854.pdf
- ↑
https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10083962-pomer-mcno-trimayuchi-naconalniy-prapor-u-kemenchuc-vdkrili-barelyef-geroyu-nebesnoyi-sotn-goryu-serdyuku.html