Боженко Василь Назарович

Шаблон:Однофамільці Васи́ль Наза́рович Боже́нко (1867/1869/1871, с. Бережинка, нині Кропивницький район — 19 серпня 1919, Славута або 21 серпня 1919, Житомир) — більшовицький червоний польовий командир та український радянський військовий діяч часів війни 1917—1921 років, українофоб, колаборант, посібник російських більшовиків.

Входить до числа постатей, які підпадають під закон про декомунізацію.

Життєпис

До революції

Народився 1871 (за іншими даними — 1867 або 1869) року в сім'ї бідняка у селі Бережинка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна). Українець. З 12 років йому довелось піти на заробітки. В березні 1904 за поширення листівок Одеського комітету РСДРП був вперше заарештований. Учасник російсько-японської війни. Повернувшись з війни, продовжував революційну роботу в масах на Єлисаветградщині, за що у 1907 був позбавлений волі на три роки.

З 1915 по 1917 — столяр у Київських механічних майстернях, один із керівників профспілкового руху: голова профспілки деревообробників. 3 березня 1917 на зборах представників заводів та майстерень Боженко обирається до Тимчасового виконавчого комітету по організації Київської ради робітничих депутатів, тоді ж вступає у більшовицьку партію.

Після революції

Під час Київського січневого збройного повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Української Центральної ради. З березня 1918 року після зайняття Києва німецькими військами — на Донбасі. У травні того ж року на чолі невеликого загону виходить з України в «нейтральну зону». Як свідчить очевидець, на початку вересня В. Н. Боженко з титулом «командуючого всіма повстанськими силами» у селі Юринівка (на той час — Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії) займається організацією повстанських загонів, очолює повітовий військово-революційний комітет. Результатом його роботи стає злиття щонайменше 30 загонів у три з'єднання, командирами яких було призначено його самого, Салая та Черняка.

Надгробна плита у Житомирі

Файл:Боженко.jpg

Пам'ятник у Києві (було зруйновано у 2015 році)

Наприкінці вересня 1918 призначений командиром 2-го батальйону, а в листопаді — командиром Таращанського полку, пізніше — командиром Таращанської бригади, що входила до складу 1-ї української радянської дивізії, згодом — 44-ї стрілецької дивізії, якою командував Микола Щорс. Таращанський полк, разом з Богунським, брав участь у бойових діях проти Директорії і захопленні Києва 5 лютого 1919, за що був нагороджений Червоним прапором, а командир Боженко — іменною золотою зброєю. За життя нагороду Боженкові так і не було вручено.

Смерть

Помер (за однією з версій був отруєний ЧК в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії), за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі, за іншими — на станції Славута 19 серпня 1919. Похований у Житомирі, могила не збереглася.

Родина

Дружина Боженка — Феодосія Мартинівна — загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита ЧК) у 1919 році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном Богунського полку, брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського.

Ставлення до української мови

Затонський наводив приклад Василя Боженка, який на прохання поставити україномовну п'єсу відповів ламаною російською (добре її так і не вивчив): «Пьесу розришаю, но заприщаю, как на контреволюционном языке».

Пам'ять

• Вулиця Боженка — у багатьох містах України (близько 70-ти) та Росії періоду більшовизму. В процесі декомунізації в Україні назва вулиці Боженка залишилася тільки в Луцьку та окупованому Луганську.

Джерела

• Шаблон:УРЕ
• Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів»
• Шушківський А. І. Боженко Василь Назарович // Шаблон:ЕСУ
• Аралов С. И. Ленин вел нас к победе. Воспоминания. — Шаблон:М. : Госполитиздат, 1989. Шаблон:Ref-ru
• История Великого Октября. В 3-х томах. — 2-е изд. / И. И. Минц ; АН СССР ; Науч. Сов. по компл. пробл. Вел. Октябр. Соц. револ. ; Ин-т Истории. — т. 1: Свержение самодержавия. — Шаблон:М. : Наука, 1977. — С. 673.

Посилання

• Вулиця Боженка .
• Історія Бережинки.
• Інститут історії України. Боженко Василь Назарович .

http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/

Шаблон:Бібліоінформація