-
Лист запорожців турецькому султанові: відмінності між версіями
(→Вплив на культуру: Виправлено помилку) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 19:49, 11 грудня 2022
Лист запорожців турецькому султанові — письмова пам'ятка історії Запорозької Січі.
Лист є відповіддю Запорозьких козаків на вимогу османського султана Мехмеда IV. Написаний 1676 року. Був перекладений різними європейськими мовами. Німецький варіант листа активно поширювався австрійським командуванням серед власних військ під час битви за Відень у 1683 році.
Лист османського султана до козаків
Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.
Султан турецький Мухаммед IV
Джерело: М. Ф. Слабошпицький. З голосу нашої Кліо: події і люди української історії — Київ: Фірма «Довіра», 1993. — 255с — ISBN 5-85154-014-1
Відповідь запорозьких козаків на лист султана
Існує декілька варіантів тексту листа, наведені нижче вважаються за найвірогідніші.
Певні дослідники Шаблон:Хто наголошують, що ненормативна лексика (версій 3 та 4) це пізніші вставки, які мали на меті дискредитувати козаків.
Версія 1
Запорозькі козаки турецькому султану!
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким
Джерело: Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети — Редкол: В. Смолій (відп. ред) та ін. — Київ: Вид. дім «KM Academia», 1998 — Кн. 1 — 400 с.
Версія 2
Запорозькі Козаки Турецькому Султанові!
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім старшим і молодшим низовим війська запорозького товариством
Джерело: Яр Славутич. Місцями запорозькими: нариси та спогади. — 3-є видання. — Едмонтон: Славута, 1985. — 64 с. — С. 19. — 2 000 прим. — ISBN 0-919452-40-X.
Версія 3
Запорозькі козаки турецькому султану!
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люцифера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колісник, єрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, і всього світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк, а нашого Бога дурень. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у же, як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!..
Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким
Джерело: А. Е. Вірлич. Ще як були ми козаками — Херсон: Газета, 1996.
Версія 4
Запорожські козаки турецькому султану!
Ти, султан, чорт турецький і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера секретар. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб'єш. Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синів христіянських під собою мати, твого війська ми не боїмось. Землею і водою будем битися з тобою, распроїб твою мать. Вавилонський ти кухар, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар, Вірменська свиня, Татарський сагайдак, Каменецький кат, всього світу блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'їб. Отак тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будеш ти і свиней христіянських пасти. Тепер кінчаємо, бо числа не знаємо і календаря не маємо, місяць на небі, рік у книзі, а день у нас, який і у вас, за це поцілуй в сраку нас!
Підписали: Кошевий отаман Іван Сірко зо всім кошем Запоріжським.
Джерело: И. Спивак История создания шедевра живописи
Оцінка достовірності
Американський вчений Деніел Во оцінив «Лист запорожців турецькому султанові» як підробку і пов'язав її появу з процесом становлення національної української самосвідомості.[1] У жовтні 2019 історик Тарас Чухліб знайшов польську версію листа у відділі рукописів Польської Академії наук у Кракові[2]
Вплив на культуру
- Історія написання листа лягла в основу сюжету знаменитої картини видатного українського художника-реаліста Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
- Гійом Аполлінер присвятив цьому факту свій вірш Шаблон:Iw (Шаблон:Lang-uk)
- Зі свого боку, Дмитро Шостакович на основі вірша Аполлінера написав частину симфонії XIV, соч. 135[3].
- Лист разом із картиною Іллі Рєпіна надихнули українського письменника Володимира Малика на створення пригодницько-історичної тетралогії «Таємний посол».
- Класик української літератури Степан Руданський зробив поетичну версію листа[4][5].
Див. також
Посилання
Вікіджерела
- Легендарная переписка турецкого султана с чигиринскими казаками – найстаріша відома версія передбачуваної кореспонденції, зі збірки Ромодановського (1670-ті)
- Письмо чигиринцев турецкому султану – Версія з хронографа 1696 року (видав Андрій Попов (1869))
- Письмо запорожцев турецкому султану – Версія Костомарова Микола Іванович (1872)
- Лист турецького султана Мухамеда IV до козаків і Лист запорожців турецькому султану – з Історії України-Русі Миколи Аркаса (1912)
- Повна збірка веселих віршів/Ахмет III. і Запорожцї – Поетична версія Степана Руданського (1915)
Зовнішні посилання
- Copia Deß Türckischen Kaysers Brieff, an die Cosacken nach Czechrin, 1683 (копія листа турецького султана козакам в Чегирин та відповідь) [1]
- The Cossack Letter
- Степан Михайлович Шамин. «Памфлет» и «курьез»: как запорожцы писали письмо турецкому султану – історик пояснює походження листів (YouTube)
Література
- Саєнко В. М. «Лист до турецького султана» та деякі міфологічні відповідності // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — Вип.13. — К., 2004. — С. 418—420.
Примітки
- ↑ «One of the other examples of the apocryphal correspondence came to be used for a different purpose. The correspondence of the sultan with the Chyhyryn Cossacks had undergone a textual transformation sometime in the eighteenth century whereby the Chyhyryntsy became the Zaporozhians and the controlled satire of the reply was debased into vulgarity. In this vulgar version, the Cossack correspondence spread quite widely in the nineteenth century. In a number of instances, it was cited as authentic documentation, largely, it seems, because the letters tended to confirm a preconceived romantic picture of what the Cossacks were thought to be like coarse and piratical, but heroes of the struggle in the Ukraine for independence from non-Ukrainian controls. Obviously the revival of the Cossack correspondence in such a context is to be connected with the growth of Ukrainian nationalism as well as the growing scholarly interest in the study of national and ethnic distinctions. The best-known reflection of the nineteenth-century popularity of the Cossack correspondence is the famous painting by II'ia Repin showing the uproarious Zaporozhians penning their reply. (Waugh D. C. The Great Turkes Defiance: On the History of the Apocryphal Correspondence of Ottoman Sultan in its Muscovite and Russian Variants. Columbus. Ohio. 1978. P. 169.)
- ↑
https://gazeta.ua/articles/history/_istorik-znajshov-kozackogo-lista-yakij-rozizliv-sultana/935515
- ↑
http://libelli.narod.ru/music/shostakovich/symph14.html
- ↑
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky/Prykazky/Axmet3IZaporozhci.html
- ↑ Шаблон:Cite book