-
Звягінцев Андрій Петрович: відмінності між версіями
ua>Антон Даньків Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 09:23, 16 жовтня 2023
Андрій Петрович Звягінцев (Шаблон:ДатаНародження) — російський кінорежисер, актор, сценарист[1].
Біографія
Народився в Новосибірську. Там же, в 1984 році закінчив акторський факультет Новосибірського театрального училища (майстерня Л. Білова). Надалі переїхав до Москви, де в 1990 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва (Шаблон:Lang-ru), майстерня Євгена Лазарева.
Брав участь у театральних постановках: «Гра в класики» (1993), «Місяць у селі» (1997), знімався в епізодах кіно. 2000 року дебютував як режисер.
Найбільшу популярність здобув після виходу фільму «Повернення» (2003), за який отримав дві кінопремії «Ніка», двох «Золотих левів» (як найкращий фільм і за найкращий режисерський дебют), двох «Золотих орлів».
Був одружений з актрисою Іриною Гриньовою. Прожили разом 6 років, після чого розійшлися.
Громадська діяльність
У березні 2014 року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами Звягінцев підписався під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ, та проти російської військової інтервенції в Україну[2].
У серпні 2015 року висловився на підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у Росії. На його думку, у справі Сенцова немає прямих доказів його провини[3].
В 2022 році публічно засудив повномасштабне російське вторгнення в Україну, розкритикував колег у сфері мистецтва, які не коментують події в Україні[4][5]. Після цього Звягінцев виїхав з Росії. Живе у Франції.
Фільмографія
Режисер
- 2000 — телесеріал «Чорна кімната» (три новели — «Бусідо», «OBSCURE» та «Вибір»)
- 2003 — «Повернення»
- 2007 — «Вигнання»
- 2008 — «Апокриф», короткометражний, спочатку — частина кіноальманаху «Нью-Йорку, я люблю тебе»
- 2011 — «Таємниця», короткометражний, частина кіноальманаху «Експеримент 5IVE»
- 2011 — «Олена»
- 2014 — «Левіафан»
- 2017 — «Нелюбов»
Нагороди
- 2003: премія «Золотий лев» на Венеційському кінофестивалі за фільм «Повернення».
- 2015: премія «Золотий глобус» за фільм «Левіафан» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». Став першим в історії російського кіно фільмом, що був удостоєний цієї премії.
- 2017: Приз журі 70-го Каннського кінофестивалю за фільм «Нелюбов».
Примітки
Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commonscat
Шаблон:Фільми Андрія Звягінцева
Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ Андрей Звягинцев Шаблон:Ref-ru
- ↑ [
http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285
Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России Шаблон:Ref-ru]
- ↑ Звягінцев: у справі Сенцова немає прямих доказів його провини // Радіо Свобода, 23.08.2015
- ↑
https://www.currenttime.tv/a/boycott-russian-films-/31746222.html
- ↑
https://meduza.io/feature/2022/05/12/budem-delat-kino-u-nas-nichego-ne-ostaetsya-drugogo