-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Назаров Дмитро Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 09:23, 16 жовтня 2023

Шаблон:Театральний діяч Шаблон:External media Шаблон:Однофамільці Шаблон:Інші значення Дмитро Юрійович Назаров (Шаблон:Н 4 липня 1957; Руза; СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Росії (2000)[1].

Біографія

Дмитро Назаров народився 4 липня 1957 року в подмосковному місті Руза. У юності працював кондитером на хлібозаводі. 1980 року закінчив Вище театральне училище ім. Щепкіна (курс Віктора Коршунова).

З 1980 до 1995 працював у Малому театрі, потім у театрі «Сфера» і театрі Російської Армії, а з 2002 року — в МХТ імені Чехова.

У травні 1993 року був удостоєний почесного звання Заслужений артист Росії[2].

Лауреат премії «Кришталева Турандот» за найкращу чоловічу роль у театральному сезоні 1997/1998 рр. — Сатин у виставі ЦАТРА «На дні». Лауреат премії «Чайка» за найкращу чоловічу роль сезону «Маска Zorro» (2005, спектакль «Ліс»).

Вів до 19 квітня 2008 р. передачу «Кулінарний поєдинок» на каналі НТВ. Ведучий на телеканалі ТВЦ передачі «Фабрика думки».

У містичному серіалі «Виклик» зіграв начальника групи Хромова, який розслідує загадкові злочини.

У березні 2000 був удостоєний почесного звання Народний артист Росії[1].

У 2012-2014 роках зіграв головну роль шеф-кухара Віктора Баринова в оригінальному російському комедійному телевізійному серіалі «Кухня».

У декількох серіях показує своє активне вболівання за футбольний клуб «Спартак», фанатом якого є майже 40 років.

Під час озвучення мультсеріалу «Качині історії» (ДТРК «Останкіно» 1992 рік — 26 серій і студія «Піфагор», РТР 1994 рік — 13 серій) потоваришував із акторами Олександром Клюквин і Володимиром Радченком.

2013 року став ведучим на каналі «П'ятниця» в шоу «Голодні ігри».

2014-го став ведучим на каналі СТС у шоу «Рецепт на мільйон».

Виступив проти воєнного вторгнення Росії в Україну. 13 січня 2023 року звільнений з театру разом зі своєю дружиною Ольгою Васильєвою за антивоєнну позицію художнім керівником-директором МХТ ім. Чехова Костянтином Хабенським[3][4]. У березні 2023 року заявив, що проти підтримки української армії, бо «люди не повинні вбивати одне одного»[5].

5 квітня 2023 року актор був оштрафований на 50000 рублів по частини 1 статті 20.3.3 КпАП (суспільні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Росії).[6] Приводом для справи став ролик із піснею "Хотят ли русские войны", опублікований на YouTube-каналі актора.[7]

Сім'я

  • Перша дружина — Наталія Назарова.
    • Дочка Ніна Назарова.
      • Онучка Марія Кротова (1998 р.н.)[8]
  • Аронова та Назаров
    Друга дружина — Наталія Петрівна Красноярська (1948—2019), режисерка Великого театру Падчерка — Марія Порошина, акторка, дочка Наталії від шлюбу з артистом хореографічного ансамблю «Берізка» Михайлом Порошиним.
  • Третя дружина — Ольга Васильєва, актриса
    • Син Арсеній Назаров (28 квітня 1991 р.н.)[9]
    • Дочка Аріна Назарова (1999 р.н.), 2017 року вступила на акторський факультет Російського інституту театрального мистецтва — ГІТІС, майстерня Міндаугаса Карбаускіса. У 2021 році прийнята в трупу Театру Маяковського[10]

Творчість

Ролі в театрі

Малий театр

«Сфера»

Театр Російської Армії

«Табакерка»

Московський художній театр ім. А. П. Чехова

Ролі в кіно

Телеспектакль

Озвучування і дубляж

Мультфільми і мультсеріали

Комп'ютерні ігри

Аудіокниги

Нагороди та премії

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Портали


Шаблон:Actor-stub