Мусіхіна Лілія Іванівна

Лі́лія Іва́нівна Мусі́хіна (псевдо «Зозуля»; 21 вересня 1978, м. Тернопіль, Україна) — українська письменниця, етнограф, громадська діячка, активістка тернопільської «Самооборони», волонтер.

Життєпис

Освіта

Закінчила школу № 11 у Тернополі, Тернопільський кооперативний технікум (1998, спеціальність «Художнє оформлення та організація торгової реклами»), Тернопільський національний педагогічний університет (2008, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література»).

Робота

У 2000—2001 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 8.

У 2001—2005 рр. — керівник гуртка військово-патріотичного виховання у школі № 16.

У 2006—2010 рр. — редактор дитячих видань ВІД «Діана плюс».

У 2010—2011 рр. — редактор рукодільних видань ВІД «Діана плюс».

На Майдані

Лілія Мусіхіна (зліва) із самооборонівцями Тернополя

Активістка Євромайдану, була членом 15 сотні Самооборони Майдану.

Волонтерство

Ліля Мусіхіна однією з перших із тернополянок почала активно допомагати воїнам АТО. За час російсько-української війни вона з побратимами організувала цілу волонтерську мережу в Тернополі, члени якої в'яжуть і шиють бійцям теплу форму, бафи, білизну тощо, пакують, відправляють і довозять речі та медичні аптечки до військових.

Організатор акції зі збору коштів для військових «Холодно? А хлопцям на передовій?!!», за дві години якої 15 учасниць акції зібрали 13791 грн.

На початку березня 2015-го започаткувала громадську акцію «Голодую, щоб не втратити Надію» в підтримку Надії Савченко. До акції в перші ж дні приєдналося 10 тернополянок.

Особисте життя

Живе в Тернополі на Новому світі. Разом із чоловіком Сергієм виховує донечку Ельвіру.

Творчість

Працює над написанням антропологічних праць, досліджує народну магію в різних регіонах України.

Редактор та видавець поетичного альманаху «Вакації». Автор журналу «National Geographic Україна».

У періодиці опублікувала більше сотні дитячих творів, в яких авторка відмовилася від насилля у всіх його проявах.

Також Ліля Мусіхіна розробила та опублікована авторську програму раннього навчання дитини грамоти (журнал «Каліграфія»).

Книги

• «Знахар, 2011» (2010), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
• «Знахар, 2012» (2011), книга-календар народних свят та звичаїв (ВІД «Діана плюс»),
• «Магія українців устами очевидця» (2012),
• «Магія гір. Чарівне в житті гуцулів» (2012),
• «Золотий корінь» (2012), книга-календар народних свят та звичаїв,
• «Звірослов. Міфологема тваринного світу»,
• «Звичайник» (Київ: Дуліби, 2014 р.), твір увійшов у списки літературної премії «Книга року ВВС-2014».
• «Коли захиталося небо. „V“ означає „Вільні“» (Тернопіль: Джура, 2016 р.)

Статті

• «Український весільний фольклор» (2008), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 4 (8),
• «Семіотична природа писемної культури східних слов'ян» (2010), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 3 (7),
• «Захисна та очисна функція вогню у народній магії гуцулів Верховини» у збірнику наукових праць Ягеллонського університету «Культура сучасної Гуцульщини» (2010),
• «Символіка курки та півня у світовій та українській магічній культурі» (2012), Всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», № 9 (71).

Інше

• доповідь на науковій конференції у Яґеллонському університеті на тему «Час і простір у магії гуцулів» (2011),
• творчий вечір «Магія гуцулів» (2011) у Фундації святого Володимира (Краків, Польща),
• координація зйомок фільму «Красне — ключова станція переселень. Історія переселених жінок» (2012, спільний проект Україна, Польща, Німеччина).

Відзнаки

• «Книжка року'2013»: 10 місце в номінації «Візитівка» (категорія «Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика») за книжку «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців»,
• відзнака «Вибір видавця» за роман «Звичайник» у конкурсі «Коронація слова»,
• літературна премія «Книга року ВВС-2014».
• медаль «За жертовність і любов до України» Української православної церкви Київського патріархату (10.03.2015).
• орден «За волонтерську діяльність» громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“»
• Відзнака Тернопільської міської ради (2015).

Джерела

• На запитання відповіла Лілія Мусіхіна // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 22 березня.
• Куява, Ж. На псевдо Зозуля / Жанна Куява // Слово Волині. — 2014. — 26 жовтня.
• Буквоїд .
• Семеняк, В. «Готова вирвати серце із грудей і віддати, аби лише воно когось зігріло…» / Валентина Семеняк // Свобода. — 2015. — № 54 (22 лип.). — С. 10 — (Волонтерство як спосіб життя).

Посилання

• Шаблон:Facebook
• Лілія Мусіхіна (блог) на сайті «20 хвилин».
• Лілія Мусіхіна повернулася із Закарпаття // Тернопільські позитивні новини. — 2013. — 25 травня.
• Лілія Мусіхіна: «У нашій землі, наших віруваннях, обрядах, піснях закладений скарб» // Тернопільські позитивні новини. — 2013. — 13 червня.
• Вийшла друком «Магія українців устами очевидців» тернопільської авторки Лілії Мусіхіної // Тернопільські позитивні новини. — 2013. — 25 червня.
• Андрій Вербіцький. Відома тернопільська письменниця колекціонує… равликів // Тернопільські позитивні новини. — 2013. — 25 листопада.
• Тернополянка розповіла про спілкування з «беркутятами» та «антимайданівцями» // Тернопільські позитивні новини. — 2013. — 13 грудня.
• Ольга Герасим'юк. Подорожня історія від Лілії Мусіхіної // ВВС Україна. — 2014. — 11 грудня.
• «Бійцям на сході дуже не вистачає медикаментів», — волонтер з Тернополя // 7 Днів-Україна. — 2014. — 16 листопада.
• Лілія Мусіхіна — жінка-боєць, 24 години на посту // Погляд. — 2015. — 18 лютого.
• Лілія Мусіхіна презентувала роман-притчу «Звичайник» // Тернопільський медіа-центр. — 2015. — 8 березня.