Карпатська Україна

Шаблон:Картка:Колишня країна Шаблон:Українська історія Карпа́тська Украї́на (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 року.

У складі Чехословаччини

Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21 січня 1919 року на Народних Зборах у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії, не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.

На основі рішень Сен-Жерменського (1919 р.) і Тріанонського (1920 р.) договорів Підкарпатська Русь була включена до складу Чехо-Словацької республіки на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким окупаційним урядом. У 1920-30 рр. українська громадськість і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній українській державі. Для цього регулярно проводилися народовецькі з'їзди.

Президент Чехо-Словаччини Едвард Бенеш усвідомлював складнощі діяльності уряду в умовах багатоетнічності республіки. Він проголошував намір перебудувати її «…в державу, де цілковито рівноправні народи мали б своє власне управління…». 20 лютого 1937 року було опубліковане спеціальне комюніке із основними настановами, що передбачали зміну політики стосовно національних меншин. Але ніяких практичних заходів у той час не було вжито.

Запровадження автономії

Див. також статтю Уряд Карпатської України

Августин Волошин

Конституційний акт № 328/1938 про Автономію Підкарпатської Русі

29 травня 1938 року Центральна Руська Народна Рада столиці Карпатської України Ужгорода поставила вимогу до уряду Чехо-Словаччини про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору та конституції. 9 вересня 1938 року до Праги прибула делегація із 10-ти представників Української Центральної Народної Ради для перемовин про статус автономії у Чехо-Словацькій державі. 4 жовтня будапештський уряд запропонував Німеччині приєднати Закарпаття до Угорщини. В цьому його підтримував уряд Польщі, виходячи з того, що існування української автономії активізує незалежницьку діяльність українців у Польщі. Після підписання Мюнхенської угоди чотирьох держав (30 вересня 1938 року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. 22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, внаслідок чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців (русинів).

8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд (Рада Міністрів Підкарпатської Русі), який очолив Андрій Бродій (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938 р.). До складу кабінету увійшли діячі як русофільського (А. Бродій, Е. Бачинський, І. П'єщак, С. Фенцик), так і українофільського (Ю. Ревай та А. Волошин) напрямків.

Однак проугорська політика Бродія, який ще до свого призначення вів таємні переговори з Угорщиною про приєднання краю, викликала незадоволення українського населення в Закарпатті і стала причиною рішучих дій Чехословаччини. 26 жовтня 1938 року А.Бродія було усунуто з посади голови кабінету і в той же день арештовано загонами чехословацької воєнізованої поліції за «державну зраду і шпигунство». Загалом кабінет проіснував всього 15 днів і провів тільки 3 засідання.

Новим прем'єр-міністром Карпатської України став лідер Християнсько-народної партії Августин Волошин. Голова краю у присутності міністра Е.Бачинського, чеського генерала О.Сватека і віце-губернатора О.Бескида склав присягу на вірність Чехословацькій Республіці. У виголошеній прем'єрській промові Волошин заявив, що населенню Закарпаття будуть забезпечені їх «культурні, національні та господарські здобутки». Наступного дня 27 жовтня газета «Нова свобода» опублікувала звернення Української Народної Ради і очільника Карпатської України до українців світу.

Автономний уряд дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» найменування «Карпатська Україна». Нова назва суперечила Конституції ЧСР і не була затверджена Національними зборами (22.11.1938). 25 листопада кабінет Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української мови як офіційної.

Рішенням Першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. північно-західна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачівський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове були передані Королівству Угорщина. В даних адміністративних одиницях, які становили близько 12 % території регіону, у 97 населених пунктах проживало близько 175 тис. осіб, серед яких понад 33 тис. українців. За цих умов столицю Карпатської України 10 листопада було перенесено до Хуста, де й розмістилася канцелярія Августина Волошина.

Діяльність

Для захисту автономної незалежності і боротьби з угорськими та польськими військовими формуваннями було створено збройні сили Карпатської України  — Організацію Оборони «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. Проблема тероризму, як з боку угорців, так і поляків, стала дуже важливою проблемою, навіть перекривалися кордони з Королівством Угорщина та Польською республікою. Влада автономії неодноразово посилала ноти протесту, але офіційні Варшава та Будапешт їх відверто ігнорували. Уряд Августина Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.

Культурне життя

Незважаючи на важкі тогочасні умови в Карпатській Україні працювали школи, були відкриті нові освітні заклади. Виходив щоденник «Нова свобода» (редактор В. Ґренджа-Донський), національно свідома молодь видавала провокаційну газету «Наступ» (редактор С. Росоха), селяни мали свій друкований орган — «Карпатську Україну» (редагував Ю. Таркович). До Хуста приїхали відомі українські письменники Олександр Олесь, Улас Самчук, які створили літературно-мистецьке товариство «Говерля», і почали видавати однойменний місячник під редакцією Олега Ольжича-Кандиби. Своє товариство створили російськомовні письменники. До Хуста перебрався державний театр «Нова сцена» (режисер Ю. Шерегій), який наприкінці листопада 1938 р. показав виставу «Запорожець за Дунаєм». Каленик і Петро Лисюки з української діаспори, створивши першу в Закарпатті кіностудію, розпочали зйомки фільму, котрий пізніше назвали «Трагедія Карпатської України».

Проголошення незалежності

Файл:Карпатська Україна.jpg

Карпатська Україна 15 березня 1939

Посли Сойму Карпатської України

12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання.

Назва громади	За УНО	Проти
1.ОКРУГА: ХУСТ — 87,5 %
Березово	1140	1
Данилово	583	-
Драгово	2403	9
Горінчово	1990	23
ХУСТ	6208	2122
Іза	427	1109
Копашньово	836	10
Крайниково	511	-
Кошельово	1324	247
Липча	1805	23
Крива	351	118
Липецька Поляна	1031	19
Нанково	727	44
Нижній Бистрий	1067	16
Нижні Селища	1026	14
Салдобош	898	9
Сокирниця	1139	21
Шандрово	781	-
Вишково	2923	461
Золотарево	1128	32
Велятин	1360	3
2.ОКРУГА: ТЯЧІВ — 95,09 %
Бедевля	1433	6
Біловарці	357	3
Брустури	952	-
Буштино	1453	2
Буштин. Гандал	315	2
Чомальово	806	6
Дубове	2401	1
Дулово	611	4
Ганичі	1421	2
Грушово	1078	4
Калини	1155	4
Колодне	428	-
Красна	445	3
Кричово	761	-
Криве	618	-
Нересниця	1009	1
Німецька Мокра	384	1
Нижня Апша	1631	906
Нове Барово	594	1
Новоселиця	1180	3
Нягово	613	-
Округла	189	12
Підплеша	378	-
Руська Мокра	577	2
Руське Поле	1216	8
Широкий Луг	969	1
Теребля	1436	-
Тересва	1378	6
Терново	715	6
Тячів	3744	607
Угля	1801	-
Усть-Чорна	603	3
Вонігово	707	-
Вульхівці	2031	4
3.ОКРУГА: ВОЛОВЕ (МІЖГІР'Я) — 98,01 %
Новоселиця	565	1
Торунь	640	2
Присліп	702	2
Подобівці	219	2
Розтока	326	-
Річка	431	3
Негрівці	705	-
Колочава	1816	3
Майдан	1291	1
Синевирська Поляна	500	-
Пилипець	436	6
Тюшка	230	2
Лозянський	563	2
Вічковий	299	-
Голятин	343	57
Ляховець	252	6
Рекіти	195	-
Нижній Стулений	642	-
Вишній Стулений	536	-
Келечин	364	9
Буковець	307	4
Ізки	542	-
Волове	1486	18
4.ОКРУГА: РАХІВ — 96 %
Білин	504	-
Біла Церков	812	12
Богдан	1929	17
Ясіня	5802	67
Кобилецька Поляна	899	17
Косівська Поляна	1130	-
Кваси	775	1
Луги	737	-
Рахів	4426	75
Росішка	388	-
Солотвина	1838	498
Солотвинські Копальні	889	422
Середня Апша	1926	86
Требушани	1101	12
Великий Бичків	3276	5
Вишня Апша	2854	-
5.ОКРУГА: СЕВЛЮШ (ВИНОГРАДІВ) — 93,36 %
Ардовець	696	15
Чорна	433	9
Фанчиково	292	80
Гудя	105	267
Гетеня	315	18
Горбки	201	3
Холмець	82	62
Хижа	500	18
Королево над Тисою	2054	89
Мала Чингава	174	39
Мала Копаня	240	148
Малий Раковець	940	-
Нижній Шард	305	6
Новоселиця	374	2
Олешник	961	120
Онок	817	-
Рокосів	1426	34
Сасово	793	78
Севлюш	5104	240
Сірма	333	18
Теково	452	67
Тростник	484	8
Вишня Чингава	642	155
Велика Копаня	1194	23
Великі Ком'яти	1874	14
Великий Раковець	1976	-
Веряця	498	1
Влахово	621	7
Вербовець	34	244
Вишній Шард	571	4
Заріччя	859	64
Гребля	328	-
6.ОКРУГА: ІРШАВА — 96,06 %
Бабичі	170	99
Білки	2723	11
Богаревиця	299	1
Брод	685	11
Чорний Потік	292	2
Дешковиця	220	24
Ділок	123	117
Дубрівка	463	1
Довге	2071	7
Дубів	99	-
Хмільник	328	7
Ільниця	2388	43
Імстичово	1013	-
Іршава	1510	55
Івашковці	95	86
Кив'яжд	680	8
Климовиця	125	21
Кобалевиця	34	15
Колодне	377	24
Крайня Мартинка	245	18
Кушниця	1158	4
Лисичово	955	-
Локоть	169	22
Лоза	513	3
Луково	539	-
Мідяниця	454	-
Осій	854	20
Покуття	232	27
Розтока	246	3
Сільце	900	-
Смоголовиця	8	122
Собатин	115	9
Сухобронька	957	52
Шаркадь	470	3
Волоське	359	80
Воловиця	140	1
Заднє	1102	30
Загаття	687	56
7.ОКРУГА: СЕРЕДНЄ — 95,80 %
Андрашівці	215	6
Анталівці	236	28
Доманинці	644	12
Дубрівка	401	9
Довге	308	15
Глубока	186	45
Горяни	430	5
Гута	369	12
Худльово	529	20
Ірлява	280	1
Ярок	347	6
Кам'яниця	340	18
Кобиляри	458	22
Ляхівці	187	20
Лекарт	652	41
Лінці	352	11
Невицьке	350	4
Н. Солотвина	262	10
Оноківці	352	44
Оріховиця	297	8
Підгорб	146	13
Середнє	967	40
Стрипа	168	-
Вовковиї	272	2
В. Солотвина	155	15
Ужгород-село	348	2
Циганівці	123	3
Руські Комарівці	214	225
Великі Лази	182	221
8.ОКРУГА: СВАЛЯВА — 92,52 %
Абранка	179	30
Березник	1023	20
Біласовиця	70	2
Боровчина	61	-
Брестів	72	1
Буковець	95	204
Бистрий	146	9
Черник	96	2
Дітковиця	105	5
Драчина	133	32
Дусино	193	244
Ганковиця	292	24
Глинянець	232	5
Голубине	708	33
Гукливий	712	35
Ізвор-Гута	189	-
Ялове	81	1
Канора	370	4
Керецькі	1435	97
Косино	214	26
Костельниця	114	1
Кичерний	134	51
Латорка	348	-
Лази	311	4
Мала Мартинка	194	27
Медвежий	64	4
Мишкаровиця	66	-
Неліпино	989	50
Нижня Грабовиця	284	6
Нижня Розтока	137	18
Нижні Верецьки	875	59
Нове Село	24	27
Обава	398	42
Оленьово	192	8
Пасіка	117	218
Пашковці	49	5
Павлово	272	43
Перехрестна	137	26
Плавя	258	12
Плоске	301	38
Підполоззя	146	11
Розсоші	354	79
Сасівка	303	26
Синяк	16	64
Скотарське	513	11
Солочин	344	2
Стройно	511	65
Сусково	322	23
Свалява	2781	186
Тибава	318	31
Уклин	120	2
Вербяж	229	3
Воловець	847	18
Вишня Грабовиця	258	2
Вишня Розтока	32	126
Вишні Верецькі	803	4
Задільський	169	5
Завадка	389	2
Збини	20	38
Жденьово	373	4
Поляна	509	3
Ізвор	297	2
Щербовець	179	20
9.ОКРУГА: ЧИНАДІЄВО — 80,40 %
Арданово	530	119
Барбово	515	112
Белебово	25	20
Бенедиковці	357	11
Березники	46	7
Бобовище	470	5
Брестів	270	49
Буковинка	115	113
Черейовці	94	2
Червеньово	475	6
Чомонин	201	599
Доробратово	81	812
Дунковиця	351	4
Феделешівці	136	-
Фогараш	186	26
Фрідєшово	83	34
Горонда	736	161
Гендеровиця	135	7
Герцовці	49	8
Грабово	180	-
Іванівці	308	120
Яблоново	202	97
Залужжя	373	11
Івківці	40	1
Кайданово	590	47
Кальник	652	4
Кендерешів	20	99
Клечаново	657	17
Клочки	52	2
Колчино	330	9
Копинівці	253	1
Куштановиця	33	258
Кузьмино	216	3
Лалово	121	301
Лавки	418	-
Лецовиця	243	60
Лісарня	72	8
Лохово	451	35
Макарьово	444	298
Медведівці	240	-
Микулівці	220	1
Негрово	491	79
Німецька Кучава	118	33
Нижній Коропець	142	92
Новоселиця	82	2
Новий Кленовець	339	-
Пацканьово	550	-
Пістрялово	335	56
Підгоряни	719	-
Підмонастир	313	18
Пузняківці	217	5
Ракошин	1,083	287
Жуково	310	11
10.ОКРУГА: ПЕРЕЧИН — 92,39 %
Ворочів	522	4
Вульшинки	298	4
Дубриничі	770	11
Заріччя	811	124
Липовець	131	3
Мокра	246	2
Новоселиця	231	2
Пасіка	782	13
Перечин	1445	20
Порошкове	945	206
Раків	508	15
Симір	500	10
Симірки	480	3
Туриця	416	72
Туринський Бистрий	595	43
Тур'янська Поляна	690	6
Тур'янські Ремети	963	152
11.ОКРУГА: ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНИЙ — 98 ,4 %
Бегин. Пастіль	140	2
Буковцьово	448	4
Чорноголів'я	921	14
Домашин	221	2
Гусний	204	1
Княгиня	191	34
Кострина	683	13
Костьова П.	235	-
Люта	1594	6
Лубня	156	-
Луг	190	1
Малий Березний	487	2
Мирча	263	5
Мочар	109	7
Нижня Стужиця	278	-
Розтока Пастіль	211	2
Смереково	225	79
Сіль	289	13
Стара Стужиця	245	З
Ставне	610	2
Стричава	228	-
Сухий	230	-
Тихий	510	5
Ужок	506	-
Великий Березний	1525	5
Волосянка	783	4
Вишка	553	-
Забродь	393	5
Завосина	179	-
Загорб	288	-
Бистрий	385	-
Мали право голосу 284 365 осіб, голосувало 263 202, з них за УНО 92,4 %

|}

Повідомлення в Харбінській газеті «Далекий Схід» про створення Карпатської України (1938 рік)

15 березня 1939 р. Сойм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом конституція Карпатської України (Конституційний закон ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державну мову (українська мова).

Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України..». Герб — червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі.

Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Юліана Ревая.

Головою Сойму обрано Августина Штефана, заступниками Степана Росоху та Федіра Ревая.

Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху та недопущення її захоплення Королівством Угорщина.

Августин Волошин:
«Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху. Прем'єр-міністр доктор Волошин. Хуст».

Але вранці німецький консул у Хусті порадив українцям «не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у цій ситуації не може, на жаль, прийняти Карпатську Україну під протекторат».

Окупація Карпатської України

Міжнародна ситуація напередодні

Міжнародне становище Карпатської України з кожним днем ускладнювалось. Королівство Угорщина, територіальні претензії котрої рішенням Віденського арбітражу були задоволені не повністю, безперервно здійснювала антиукраїнські дипломатичні демарші, направляла в Карпатську Україну провокаційні терористичні групи. Уряд Польської республіки також неодноразово порушував перед Берліном питання про передачу, крім анексованої поляками Тєшинської області ЧСР, ще й північних районів Закарпаття. Польську республіку влаштовувало навіть повне підпорядкування його Королівству Угорщина. Тодішній режим Польської республіки ніяк не міг змиритися з існуванням поряд з Східною Галичиною осередку української суверенності й також засилав сюди свої диверсійні групи для саботажу та здійснення терористичних актів.

Гітлер намагався використати ситуацію в своїх цілях. Схиляючись до думки віддати все Закарпаття Королівству Угорщина, він робив це поступово, щоб іще більше прив'язати її до німецьких інтересів. І домігся свого, диктатор Угорщини М. Горті 24 лютого 1939 р. оголосив про приєднання до антикомінтернівського пакту.

У цих умовах Москва кваліфікувала наслідки Віденського арбітражу як порушення міжнародних норм. А поширювані пресою й дипломатами західних держав чутки про можливе використання закарпатської державності в цілях анексування інших українських земель розглядала як пропагандистські вигадки.

Нарком іноземних справ СРСР М. Литвинов ще 19 грудня 1938 р. заявив: «Ми навіть не впевнені, що… Гітлер серйозно ставиться до української акції. Можливо, що маємо справу з дипломатичною диверсією». Гітлер, як засвідчили наступні події, не збирався відновлювати українську державність у будь-якій формі чи сприяти цьому. У січні 1939 р. Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Королівством Угорщина як з державою, що не має самостійної зовнішньої політики, рухається у фарватері Третього Рейху, зазіхає на українські землі.

10 березня 1939 р. на повідомлення західної преси і дипломатів, що нібито існують плани приєднання до Карпатської України Радянської України, відреагував Й. Сталін. Він назвав такі вигадки «підозрілим шумом», мета якого спровокувати конфлікт СРСР з Третім Рейхом без наявних на те підстав, не втримавшись від недолугих епітетів щодо Закарпаття.

На жаль, не всі українські діячі повністю усвідомлювали реальну ситуацію. Лідери Карпатської України сподівалися, що Третій Рейх погодиться на створення невеликої української держави в Карпатах. Але то було великою ілюзією, бо Берлін дбав лише про власні інтереси на Сході. Вирішення «українського питання»… аж ніяк не вписувалося в його загарбницькі плани.

6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословацьку республіку, окупувавши Богемію і Моравію та давши дозвіл на окупацію Королівством Угорщина Карпатської України.

Вторгнення

Територіальні поступки Чехословацької республіки за Мюнхенською угодою
1. Судети передані Рейху в жовтні 1938
2. Чеський Тешин переданий Польській республіці 2 жовтня 1938
3. Територія, зайнята Королівством Угорщина у листопаді 1938
4. Карпатська Україна зайнята Королівством Угорщина у березні 1939
5. Решта Чехії перетворена на Протекторат Богемії і Моравії у березні 1939
6. Сателітна держава Словацька республіка

В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. гортистське Королівство Угорщина, за підтримкою Третього Рейху розпочало війну проти Карпатської України. Президент А. Волошин віддав наказ видати резервну зброю Карпатській Січі. Після зіткнень із чеськими військами під командуванням генерала Прхали, що намагалися роззброїти карпатоукраїнські війська, Карпатська Січ взяла під контроль територію країни, хоча в цей час угорські війська вже захопили перші українські села: Підгіряни, Кольчино і Коропець.

Файл:Розстріл січовиків на Татарському перевалі, 1939 р..jpg

Розстріл угорцями січовиків на Татарському перевалі поблизу с. Ясіня. Березень, 1939 р.

З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачево-Берегово-Севлюш. Зрозуміло, що шансів виграти в цьому зіткненні не було, але як сказав Михайло Колодзінський, один з трьох членів Генерального штабу Карпатської Січі:

Михайло Колодзінський зробив як сказав — геройськи загинув разом з бійцями Карпатської Січі, яких він, як і інші члени ОУН набирали й готували саме до таких зіткнень. Інший член Генерального штабу Роман Шухевич разом з Р. Яри, А. Мельником, В. Курмановичем покидають Карпатську Україну.

Найбільший бій відбувся на Красному полі. 16 березня 1939 р., зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами. До 7 липня 1939 року вона була анексована.

17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених, переважно галичан-вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939, до сходу Cонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж та між селами Петрусовицею, Жупанами і Лазами. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.

У гірських районах Карпатської України загони «Карпатської Січі» продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р.

У кінці березня 1939 р. президент республіки Августин Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром Ю. Реваєм виїхала через Королівство Румунія в еміграцію. Повноважні карпатоукраїнські представники залишили край через півтора місяця після початку прямої агресії Королівства Угорщина. До 30 квітня 1939 року в Хусті офіційно діяла Українська евакуаційна комісія на чолі з Володимиром Бірчаком.

При захисті Карпатської України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб.

Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.

Культурне життя після окупації

Упродовж 1939−1944 рр. в краї було паралізоване національне, духовне, освітнє життя часів Чехословаччини та Карпатської України, всі українські організації, що проповідували українські ідеї, об'єднання земель в єдину українську державу, розпускалися. Товариство «Просвіта», що діяло в краї ще з 1918 року, від 3 лютого 1940 року заборонялося, бо проповідувало ідеї українськості русинів Закарпаття.

Угорцями було взято курс на докорінну зміну суспільно-політичного життя в краї: формування лише товариств і організацій, що сповідували доктрину віковічної єдності русинів та угорців в єдиній Святоштефанській державі. Так, замість «Просвіти» весною 1941 року утворили Наукове Товариство Закарпаття на чолі з Іваном Куртяком, органом якого став проугорський журнал «Зоря». Головним завданням Товариства було сформувати граматику та словник русинської мови таким чином, щоб вони не були схожими ні з українською, ні з російською літературними мовами, довести й започаткувати окремішність історичного шляху розвитку русинської мови, що сформувалася ізольовано від української культури й мови.

Фільмографія

Про Карпатську Україну було відзнято декілька документальних фільми:

• Україна в огні (1939)
• Трагедія Карпатської України (1940)
• Карпатська Україна (1942)
• 39-й. Карпатська Україна (2009)
• Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939 (2012)

Див. також

• Підкарпатська Русь
• Уряд Карпатської України
• Сойм Карпатської України
• Карпатська Січ
• Бій на Красному полі
• Нітранське князівство
• Урядовий Вісник Правительства Карпатської України
• Конституційні акти незалежної Карпатської України
• Операція «Лом»
• Возз'єднання Закарпаття із ЗУНР

Джерела та література

• М. М. Вегеш. Карпатська Україна // Шаблон:ЕІУ
• В. А. Чехович. Карпатська Україна // Шаблон:ЕСУ

• Уряди України у ХХ ст. — К.: Наукова думка, 2001. — 608 с.
• Вегеш Микола. Августин Волошин і Карпатська Україна. — Львів: ЗУКЦ, 2004. — 414 с. ISBN 966-8445-06-6
• Вегеш М. Карпатська Україна. Документи і факти. — Ужгород: Карпати, 2004. — 432 с. ISBN 966-671-070-6
• Бойко О. Д. Історія України: Навч. посіб. 3-тє вид., доп. — К.: Академвидав, 2007. — 683 с.
• Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України (щоденник) .
• Карпатська Січ. Карпатська Україна
• В. Кубійович. Закарпаття // Енциклопедія українознавства — II. — Т. 2. — С. 715—727.
• Ігор Мельник. Перший уряд Карпатської України // Збруч. — 2013. — 11 жовт.
• Найбільша проблема Європи // Український тиждень. — 2011. — 27 берез.
• В. Шевченко. Герої Срібної землі // День. — 2004. — 19 берез.
• Наддніпрянський погляд на розстріляне Закарпаття
• Хроніка Закарпаття, 1867—2010
• Опір у Карпатах. Як закарпатці боронилися від угорської агресії в 1939 році

Література

• В. Чехович. Карпатська Україна // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.318 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Карпатська Україна // Шаблон:Юридична енциклопедія
• Карпатська Україна // Шаблон:УМЕ5

http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/15/152208/

http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/7/152184/

• Футбол Карпатської України: перерваний політ
• Карпатська Україна : географія, історія, культура. — Львів : Укр. вид. ін-т, 1939. — 160 с. : іл., табл.
• Сайт про Карпатську Україну

Відео

• Карпатська Україна: народження нової держави / Документальний фільм // 1940 // ВІДЕО
• Шаблон:Youtube
• Проголошення Карпатської України. Відео (фраґмент)