Кримський улус

Кримський улус Золотої Орди — улус Золотої Орди, що існував у першій половині XIII–XV століттях на території Кримського півострова та Північного Причорномор'я. Відомий також як Перший улус Шибана.

Історія

Передісторія

На початку 1220-х років половці зазнали численних поразок від монголо-татар, згодом були розгромлені донські орди половців та їх союзники — алани.

У 1223 році половців остаточно розбили на річці Калці. Деякі половецькі роди відкочували на Дунай.

Татари зайняли степовий Крим у 1239 році, водночас із походами Батия на південно-українські землі, і підпорядкували собі залишки половців, що там жили.

Монголо-татари повернулися в 1242 році з походу на Польщу й Угорщину та міцно осіли в Криму, який став улусом — провінцією Золотої Орди, яким керував намісник великого хана. Після повернення татаро-монгольських військ з Європи Бату-хан за монгольським звичаєм розділив завойовані землі між своїми братами на чотирнадцять самостійних улусів. Кримський півострів і степи між Дніпром і Дністром отримав брат Батия — Шибан. Володіння улусу стали частиною Крила Мувала (за іменем Мувала, іншого брата Батия і діда Ногая).

У перший час Крим становив особливий улус Золотої Орди. Був розділений на 3 тьми (Солхатську, «Киркерську» і «Кипчак»). Згодом до нього було приєднано улус Картана (в подальшому відомий як Азакський тумен).

Створення незалежної держави

З 1273 до 1299 роки всередині Золотої Орди тривала міжусобиця між Чингизидами і повсталим темником Ногаєм, правнуком хана Джучі і правителем причорноморських степів й північного Криму, який спробував стати незалежним князем західних областей Золотої Орди. У 1298 року під час збору данини в Кафі був убитий онук Ногая Ак-Таджі і наступного року темником був проведений каральний похід на Кримський півострів, у результаті якого були розгромлені та спалені багато міст й селища Криму. У тому ж році в межиріччі Дніпра і Дністра військо Ногая було розбите посадженим їм на золотоординський престол ханом Тохтою, а сам він убитий.

Приєднаний до Золотої Орди

Знову приєднаним до Золотої Орди після загибелі Ногая (близько 1290) Кримом у XIV столітті зазвичай управляли ханські намісники, посада яких стала поступово набувати спадковий характер.

У 1363 році військо кримського еміра, пішоввши грабувати литовські землі, було розбите недалеко від Бугу біля річки Сині Води під командуванням великим литовським князем Ольгерда.

Після чергової міжусобної різанини в 1360-х роках Золота Орда розділилася на дві частини — східну й західну, де в Північному Причорномор'ї і Криму 1367 року прийшов до влади темник Мамай, що спирався на місцеві половецькі племена, які отримали назву татари. Кримський улус набув значення однієї з центральних частин Золотої Орди. Своє значення зберіг за правління Тохтамиша

Остаточне відпадання Криму від Золотої Орди відбулося в XV столітті.

Керівництво

Експлуатоване феодалами рядове татарське населення прийшло до Криму в чисто кочовому скотарському ладі.

Татари ділилися на племена, коліна і пологи. На чолі племен стояли 6 старших феодальних родин — «беї, беки» (Ширини, Барини, Аргини, Яшлови, Мансури і Саджеути), які володіли кожен величезними ділянками землі та складали старшу ланку феодальної драбини. Їх васалами були глави колін і глави окремих пологів.

Правителі

• Шибан (1242—1243)
• Мувал (1243—1253)
• Тутар (1253—1257), син попереднього
• Тука-Тимур (1258—1262)
• Байнал (1262—1266), син Шибана
• Уран-Тимур (1266—1278)
• Ачік (1278—1297)
• Тулен-Тимур (1298—1341)
• невідомий
• Зайн уд-Дін Рамазан (1349—1357)
• Кутлуг-Тимур (1357—1362)
• Ходжа Алібек (1362-1365)
• Кутлуг-буга (1365—1371), вперше
• Хаджа Магомет (1371—1380)
• Кутлуг-буга (1381—1387), вдруге
• Бек-Пулад (1387—1391)
• Таш-Тимур (1393—1396)
• невідомі
• Чеббер-Берди (1417)
• невідомі
• Улуг-Мухаммед (1421), вперше
• Даулат-Берди (1422—1423), вперше
• Барак (1423—1424)
• Улуг-Мухаммед (1425—1426), вдруге
• Даулат-Берди (1426—1427), вдруге
• Хаджі Ґерай (1427—1428), вперше
• Улуг-Мухаммед (1428—1431), втретє
• Хаджі Ґерай (1431—1434)
• Улуг-Мухаммед (1434—1435), вчетверте
• Кічі-Мухаммед (1435—1437), вперше
• Улуг-Мухаммед (1437—1438), вп'яте
• Кічі-Мухаммед (1435—1437)
• Саїд-Ахмад (1437—1441)
• Хаджі Ґерай, з1441 року є першим ханом незалежного Кримського ханства

Господарство

Сіяли тільки невелику кількість ячменю для корму коней, необхідних татарам для походів за бранцями.

Див. також

• Чорна Куманія
• Ногайський улус
• Мала Ногайська Орда
• Сім Мечетей

Джерела

• Крымский улус Золотой Орды (стаття ґрунтується на матеріалах першого видання Великої радянської енциклопедії)