Богров Дмитро Григорович

Дмитро́ Григо́рович Богро́в Шаблон:Життєпис — російський революціонер-есер, убивця голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна.

Життєпис

Шаблон:External media Народився року в родині присяжного повіреного і великого домовласника єврейського походження в м. Києві, нині Україна.

У листопаді 1905 року влаштувався на юридичний факультет Мюнхенського університету. Захопився працями теоретиків анархізму — Петра Кропоткіна, Макса Штірнера. В 1906 році повернувся до Києва, поновив заняття у Київському університеті, який закінчив 1910 року. З кінця 1906 року вступив у київську групу анархістів-комуністів. За кілька місяців, розчарувавшись в анархістах, добровільно запропонував свої послуги Київському охоронному відділенню. Як платний агент (агентурний псевдонім «Аленський»), співпрацював з охоронним відділенням до 1910 року, видав ряд анархістів і есерів і отримував за свої послуги 100—150 карбованців щомісяця. Зокрема, за його доносами наприкінці 1907 — початку 1908 року заарештовано більшість членів анархо-комуністичної групи Сандомирського-Тиша. Був помічником присяжного повіреного у Петербурзі. У 1910 році — у зв'язку з тим, що у підпільних колах поширилися підозри щодо його провокаторства, тимчасово перервав відносини з поліцією.

Вбивство Петра Столипіна

Наприкінці серпня 1911 року перед приїздом у Київ імператора Миколи II із почтом на урочистості, присвячені відкриттю пам'ятника Олександру II, з'явився до Київського охоронного відділення з повідомленням про те, що нібито есерами готується замах на одного з сановників. 1 вересня 1911 року з перепусткою, виданою начальником Київського охоронного відділення, пройшов у міський оперний театр і під час другого антракту спектаклю двома кулями поранив голову Ради міністрів П. А. Столипіна. Підійшовши на відстань двох-трьох кроків, він двічі вистрілив в Столипіна. Одна куля навиліт ранила його в руку і зачепила скрипаля в оркестрі. Інша поцілила в орден на грудях, змінила напрям, пройшла через живіт і засіла в попереку. Богров був схоплений на місці злочину.

За вироком військово-окружного суду засуджений до страти й повішений вночі 12 (25) вересня 1911 біля Лисогірського форту Київської фортеці. Під час страти Богров тримався мужньо і запропонував катові підняти підборіддя задля того, щоб накинути зашморг.

Після замаху на Столипіна в пресі було зазначено начебто справжні ім'я та по-батькові Богрова — Мордехай (Мордко) Гершкович. Утім, це твердження насправді не відповідає істиніШаблон:Sfn.

Посилання

• Богров Владимир. Дм. Богров и убийство Столыпина. Разоблачение «действительных и мнимых тайн»  // Библиотека Хроноса. Шаблон:Ref-ru
• Шаблон:H // Фейсбук-страница Стефана Машкевича. — 2018. — 7 мая. Шаблон:Ref-ru
• Запись о рождении Дмитрия Григорьева Богрова // Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887 г. (ЦДІАК. Фонд 1164, опис 1, справа 417. арк. 30зв–31 (арк. 33 в пдф-файлі).
• Къ казни Мордки Богрова // Кіевлянинъ : газета. — 1911. — № 253. — 13 сентября. — С. 3. Шаблон:Ref-ru-dor

Джерела

• Шаблон:ЕЄЕ
• Волковинський В. М. Богров Дмитро Григорович // Шаблон:ЕІУ
• Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти, Міфи, Коментарі. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2007. — С. 226. — ISBN 966-8182-62-6.

Шаблон:Ac