-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Угорщина під час російсько-української війни: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Згруповано однакові примітки)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 14:39, 7 жовтня 2023


В Угорщині з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році прем'єр-міністр Віктор Орбан і міністр закордонних справ Петер Сіярто не поспішали з підтримкою України і обережно засуджували російське вторгнення і Володимира Путіна. Під керівництвом прем'єр-міністра Орбана угорський уряд став найдружнішим до Росії членом НАТО та Європейського союзу.[1] Угорщина — країна, яка є безпосереднім сусідом України і має найбільш тісні політичні та економічні зв'язки з Росією.[2]

Як до, так і під час вторгнення в Україну в 2022 році по всій Європі, включаючи Угорщину, поширювалися різні російські стратегічні дезінформаційні наративи. В угорському контексті переважно інтернет-ЗМІ та сторінки в соціальних мережах поширюють або пряму російську дезінформацію, або діляться наративами, що підтримують основні тези російських наративів.[2]

Реакція Угорщини

Українські біженці в Угорщині, 1 березня 2022 року

Позиція Будапешта щодо російсько-української війни була дещо складною і ґрунтувалася на ретельно збалансованому підході. З одного боку, Угорщина швидко засудила вторгнення та не наклала вето на деякі санкції ЄС щодо Москви. На початку війни Віктор Орбан наголосив на єдності і сказав: «Ми захищаємо кордони Угорщини та Європи разом з НАТО», а також погодився з політичними рішеннями ЄС і НАТО: серед них рішення ЄС про заборону російським банкам використовувати систему переказів SWIFT, колективне рішення ЄС про заборону російських польотів у європейському повітряному просторі, а також рішення ЄС та НАТО щодо постачання Україні зброї.[3] Уряд Угорщини також відкрив свій східний кордон для українських біженців, які рятуються від конфлікту. Крім того, розгортання військ НАТО на східному фланзі альянсу через Угорщину є ще однією областю, де Будапешт співпрацював, а не перешкоджав зусиллям НАТО з протидії Росії.[1]

З іншого боку, уряд Орбана виступив проти санкцій ЄС щодо російської нафти та газу, пообіцявши заблокувати їх і зрештою змусивши блок пом'якшити свій пакет санкцій. У той же час Угорщина також відмовилася призупинити розширення АЕС Пакш, яку фінансує Росатом. Крім того, країна виступила проти відправки зброї через Угорщину на Україну[3] і змусила ЄС не вводити санкції щодо глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Російські ЗМІ зосередили свою увагу на протидії Орбану постачанню зброї Україні, щоб пролити світло на внутрішні розбіжності в НАТО з початку вторгнення.[1]

У той час як ЄС явно прагне дипломатичної ізоляції Росії, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто був радий зустрічі з міністром закордонних справ Росії Серґієм Лавровим на Генеральній асамблеї ООН і в липні 2022 року відвідав Москву для переговорів з російським керівництвом про нову угоду про постачання до Угорщини.[4]

У грудні 2022 року Угорщина заблокувала пакет фінансової підтримки ЄС у розмірі 18 млрд євро для України, що поглибило розкол між прем'єр-міністром Віктором Орбаном та Брюсселем. Це рішення спонукало інші країни ЄС розпочати роботу над альтернативним планом фінансування України, який би не вимагав підтримки Будапешта. Однак, як попередили дипломати, цей підхід займе більше часу, що посилить фінансові ризики, з якими зіткнувся Київ.[5]

Оцінки

Директор Foreign Policy In Focus Джон Феффер заявив, що збалансована реакція угорського уряду на російсько-українську війну «відбиває загальну ідеологічну позицію Орбана на півдорозі між Брюсселем і Кремлем, а також економічну позицію Угорщини на півдорозі між субсидіями ЄС та російськими продажами. <…> [Орбану] подобається нацьковувати сили один на одного на благо Угорщини».[1] Аналітики вважають, що рішення Угорщини відігравати відносно невелику роль у матеріально-технічній підтримці України знизило ймовірність того, що Будапешт колись стане майбутньою мішенню помсти Москви — це й послужило недопущення серйозних збитків російсько-угорським відносинам із самого початку вторгнення.[1]

Збереження добрих відносин Угорщини з Росією після 24 лютого завдало шкоди репутації Угорщини до НАТО та ЄС. Сприйняття країни як надто дружньої Росії після початку вторгнення «розладнало» сусідів Угорщини — Чехію, Польщу та Словаччину.[1]

Висвітлення подій

До російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року угорська виборча кампанія в основному була зосереджена на економічних питаннях, таких як плата за комунальні послуги, 13-місячна пенсія та податкові пільги, а також на соціальних питаннях, включаючи стан освіти та охорону здоров'я, корупція та права ЛГБТ. Проте ескалація російсько-української війни 24 лютого повністю змінила спрямованість виборчої кампанії та породила конкретні дезінформаційні наративи, пов'язані із вторгненням, які незабаром стали центральною темою.[4] У місяці, що передували вторгненню, і особливо з лютого 2022 року, посилилося поширення російських наративів, і кілька пов'язаних із урядом Угорщини ЗМІ повторили спільні російські наративи про війну в Україні. Угорський кореспондент Politico Лілі Байєр назвала Будапешт «європейською столицею російської дезінформації».[2]

У той час як багато європейських урядів вжили заходів, спрямованих на боротьбу з російською дезінформацією, директор організації «Політичний капітал» Петер Крекко стверджує, що в Угорщині неможливо розділити російські наративи та інформаційну екосистему, контрольовану урядом Угорщини: державні новини, провладні журналісти та журналісти «Фідес». Впливові особи в соціальних мережах часто цитували російські державні ЗМІ, такі як RT і Sputnik ще до початку вторгнення, щоб підтримати антиліберальні, антиміграційні або анти-ЛГБТ-наративи.[2]

«Фідес»

Відчуваючи страх суспільства перед війною та її наслідками, угорська правляча партія «Фідес» швидко почала себе позиціонувати як єдиний гарант миру та безпеки в Угорщині, а також захисник угорських національних та економічних інтересів. У той же час вона зробила спроби дискредитації Об'єднаної опозиції, що зайняла жорстку позицію щодо Росії.[4] Перед парламентськими виборами в Угорщині угорський політолог Габор Терьок зазначив, що конфлікт в Україні може спричинити розбіжності навіть серед виборців «Фідес», частина з яких, ймовірно, має сильні антиросійські настрої. Проте він повідомив, що «Фідес» знайшла відповідні центральні наративи, щоб уникнути поділу свого електорату, наполягаючи на тому, що мир, безпека та економічна стабільність в Угорщині є найважливішими цілями, наголошуючи на готовності уряду надавати гуманітарну допомогу біженцям і відмовляючись від військового втручання.[4]

Основний передвиборний наратив «Фідес» став реакцією на заяву лідера опозиції Петера Маркі-Заї, в якій він заявив, що Угорщина виконає спільне рішення НАТО, і якщо альянс вирішить підтримати Україну військовими засобами, то Угорщина схвалить його дії.[4]

Вирвану з контексту «Фідес» та близькими до партії ЗМІ та онлайн-лідерами громадської думки, ця заява була переведена в наступне послання: якщо Об'єднана опозиція переможе, вони відправлять на війну зброю та угорських солдатів, у той час як «Фідес» гарантує, що Угорщина залишиться поза конфліктом. За день до виборів угорські державні ЗМІ опублікували наступний заголовок: "Ліві готуються до завтрашніх виборів провоєнною демонстрацією", повідомляючи про проукраїнський протест опозиції.[4]

Хоча жодна зі сторін не хотіла участі Угорщини у війні, «Фідес» та державні ЗМІ щодня повторювали, що «Угорщина має зробити все, щоб не брати участь у війні», цей конфлікт — «не наша війна», і що Угорщині потрібне «стратегічне спокій» у прийнятті рішень. Під час кампанії «Фідес» займала проєвропейську та пронатівську позицію, виступаючи за спільні заходи безпеки, але категорично заперечувала проти відправки зброї на Україну через територію Угорщини, оскільки, на їхню думку, це поставить під загрозу Закарпаття або ризик залучення Угорщини до збройного конфлікту.[4]

У той час як підтримка України була представлена ​​опозицією як моральне зобов'язання, «Фідес», з іншого боку, зосередилася на економічних наслідках конфлікту. Ключове посилання кампанії «Фідес» полягало в тому, що, втягнувши Угорщину у війну, опозиція зруйнує давнє досягнення уряду щодо підтримки низьких цін на комунальні послуги. Основне посилання кампанії «Фідес» у цьому відношенні полягало в тому, щоб гарантувати, що «угорські сім'ї не заплатять ціну війни».[4]

Державні ЗМІ

Хоча прем'єр-міністр Віктор Орбан приєднався до лідерів ЄС у засудженні Росії за її вторгнення в Україну, угорські державні ЗМІ оповідають для угорської авдиторії зовсім іншу картину.[2]

На початку війни вони назвали вторгнення «військовою операцією» або «військовим конфліктом».[2] Через 4 дні після початку бойових дій Угорське інформаційне агентство назвало конфлікт «війною», а не спецоперацією.[3] У своїх заявах Віктор Орбан та Петер Сіярто уникали згадки імені Путіна та відповідальності Путіна, а Сіярто навіть відмовився повернути орден Дружби, який був вручений йому Володимиром Путіним у 2021 році. У той час як державні ЗМІ також надали відповідні дійсності повідомлення про війну, проросійські та антиукраїнські наративи були «віддані на автсорсинґ» аналітикам та лідерам громадської думки, близьким до угорського уряду. Потім ці коментарі регулярно цитувалися у пов'язаній з урядом пресі.[2] Деякі оглядачі, які працюють на державному телебаченні, покладали провину за війну прямо на США, а також проводили паралелі між Володимиром Зеленським та Адольфом Гітлером.[3]

Крім того, державні ЗМІ запросили для обговорення війни пов'язаних з урядом експертів, які без критичної оцінки повторили російські наративи та замислилися про те, якою мірою Україна та НАТО несуть відповідальність за розв'язання війни. Кремлівські наративи ще частіше з'являлися на сайтах соціальних мереж, особливо на сторінках і в групах Facebook, таких як Orosz Hírek («Новини Росії») та Számok, adatok… A baloldali álhírek ellenszere («Цифри, дані… Протиотрута від лівих фейкових новин»), які розповсюджують проросійські наративи.[2]

Партії

Серед політичних діячів найбільш активними розповсюджувачами російських тез були політики ультраправої партії «Наша Батьківщина», а також лідер непарламентської партії «Normalis Élet Pártja» («Партія нормального життя») Дьордь Гьодень. Як причину вторгнення вони підкреслили «агресію проти російської меншини Україною». Сильні антинатовські настрої та російські наративи були підтримані «Угорською робочою партією» та її лідером Дьюлою Тюрмером. Антиукраїнські наративи також поширилися в різних інших дрібніших угрупованнях, в основному вкрай правих, наприклад, у Hatvannégy Vármegye Ifjúsági Mozgalom («Молодіжний рух шістдесяти чотирьох округів»), а також серед противників вакцинації.[2]

Передвиборні наративи «Нашої Батьківщини», «Партії нормального життя» та Угорської робочої партії зображували Об'єднану опозицію як палії війни, а НАТО як експансіоністську організацію, також заявляючи, що НАТО та США несуть пряму відповідальність за ескалацію російсько-української війни.[4]

Тема санкцій

Згідно з тезою «Фідес», в Угорщині немає альтернатив російському газу та нафті, а економічні санкції неефективні та завдають шкоди. Держсекретар із громадської дипломатії та зв'язків Золтан Ковач заявив: «Санкції, введені проти Росії, не впливають на війну в Україні, вони вже шкодять нам».[4]

Близьке до угорського уряду видання Шаблон:Не перекладено повідомило наступне: «Брюссель запроваджує нові санкції, навіть незважаючи на те, що попередні не виправдали сподівань. Через санкції в Європі зашкалює інфляція, зросли витрати на комунальні послуги, ціни на природний газ та продукти харчування, континенту загрожує рецесія. Тим часом економіка Росії зміцнилася через санкційну політику ЄС, наприклад, Москва заробила на експорті енергоносіїв 158 млрд євро, а рубль зміцнився».[4]

У вересні 2022 року Орбан, голосуючи за всі 7 пакетів санкцій разом з іншими лідерами ЄС, заявив, що «санкції ЄС не були введені демократичним шляхом, вони були прийняті брюссельською елітою без консультації з європейським народом».[4]

Конфлікт з Україною через проблему меншин

Ухвалений у 2017 році в Україні закон про обмеження використання інших мов, крім української, викликав погіршення відносин між Україною та Угорщиною. Потім, після початку вторгнення, напруженість через права угорської національної меншини в Україні сприяла виникненню хибного кола у двосторонніх відносинах, коли Україна поставив під сумнів рішучість Угорщини виступити разом з Україною проти міжнародної агресії. Після 24 лютого 2022 року прагнення меншини посилили занепокоєння українців з приводу того, що етнічні угорці в Україні вразливі для російської пропаганди, що виходить із Угорщини.[1]

Опитування

Згідно з опитуванням Євробарометра, проведеним у квітні та травні 2022 року, після п'ятого раунду економічних санкцій підтримка додаткових санкцій була найнижчою в Угорщині (32%). Торкаючись теми російського вторгнення в Україну, 67 % угорців відповіли, що цінова стабільність має бути пріоритетом, а не захистом європейських цінностей, таких як свобода та демократія. Згідно з дослідженням Nézőpont Intézet, опублікованому у вересні 2022 року, 66 % угорців згодні із твердженням, що «санкції завдають більше шкоди Європі, ніж Росії».[4]

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним Median у березні 2022 року, 43% виборців Фідес вважали, що «Росія діяла законно для захисту своїх інтересів та безпеки», коли здійснила вторгнення в Україну в лютому, і лише 37% вважали, що «Росія зробила серйозну та необґрунтовану агресію проти України». З боку опозиційних виборців лише 9% вважали, що «Росія діяла законно для захисту своїх інтересів та безпеки», а 84% вважали, що «Росія зробила серйозну та необґрунтовану агресію проти України». Інше дослідження, проведене Median у квітні 2022 року, показало значне падіння симпатій до Росії серед угорських опозиційних виборців з 2018 по 2022 рік (з 40 до 15 балів, де 0 = дуже несприятливо, 100 = дуже сприятливо).[4]

Згідно з дослідженням Ipsos від квітня 2022 року, теза «проблеми України нас не стосуються, і ми не повинні втручатися» отримала схвалення 67 % угорських респондентів порівняно з 27 % серед поляків.[4]

Див. також

Примітки

Шаблон:Російська збройна агресія проти України (з 2014)Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022-2023)