-
Сич Тарас Степанович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Сич (значення){{!}}Сич}} | |||
{{Військовик2 | {{Військовик2 | ||
| ім'я = Сич Тарас Степанович | | ім'я = Сич Тарас Степанович | ||
| Рядок 26: | Рядок 27: | ||
| інше = | | інше = | ||
}} | }} | ||
'''Тара́с Степа́нович Си́ч''' ({{ДН|30|3|1966}} — {{ДС|13|2|2015}}) — солдат Збройних сил України. | '''Тара́с Степа́нович Си́ч''' ({{ДН|30|3|1966}} — {{ДС|13|2|2015}}) — солдат Збройних сил України. | ||
== Життєвий шлях == | == Життєвий шлях == | ||
Закінчив вінницьку староміську школу № 11, Вінницький політехнічний університет. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. | Закінчив вінницьку староміську школу № 11, Вінницький політехнічний університет. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Був закоханий у вірші та книги, обрав професію бібліотекаря — працював завідувачем бібліотеки-філії № 17. Також був представником неформального руху хіпі. Останн роки працював будівельником, у вільний час ремонтував монастир — безкоштовно. | ||
Активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував 3 рази на день — один — для 37-ми чоловік. | Активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував 3 рази на день — один — для 37-ми чоловік. | ||
Поточна версія на 15:26, 7 жовтня 2023
| Сич Тарас Степанович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Тара́с Степа́нович Си́ч ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях
Закінчив вінницьку староміську школу № 11, Вінницький політехнічний університет. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Був закоханий у вірші та книги, обрав професію бібліотекаря — працював завідувачем бібліотеки-філії № 17. Також був представником неформального руху хіпі. Останн роки працював будівельником, у вільний час ремонтував монастир — безкоштовно.
Активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував 3 рази на день — один — для 37-ми чоловік. Після ротації не захотів залишати побратимів та повернувся до частини (незважаючи на вади здоров'я).
Загинув 13 лютого під час мінометного обстрілу терористами біля Дебальцевого — снаряд розніс кухарський намет. Тіло шукали місяць, у березні 2015-го відшукали в Дніпропетровську.
27 березня 2015-го з Тарасом попрощалися у Вінниці, похований на Центральному міському кладовищі, Алея Слави.
Без Тараса лишилися доросла донька та онучка.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 28 червня 2015 року у Центральному парку Вінниці пройшов фестиваль польової кухні пам'яті Тараса Сича. Фестиваль став традиційним і проводиться щороку на День Конституції[2].
Примітки
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Що готували для вінничан на фестивалі польової кухні пам'яті Тараса Сича // «Вінниця.ОК», 28 червня 2017