-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Полєно Юрій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>SalweenBot
м (за запитом)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 15:30, 7 жовтня 2023

Полєно Юрій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Ві́кторович Полє́но ( — Шаблон:ДС) — солдат 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Виріс у родині військового, після строкової служби в ЗСУ повернувся до свого села.

З початком бойових дій добровольцем пішов захищати рідну землю. Солдат групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», псевдо «Ока».

15 жовтня 2014-го група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район), та потрапила у засідку на Лисичанській трасі за 3 км від блокпосту. Загинули 8 бійців, 2 були захоплені у полон, ще 3 поранені. 2 бійці кілька діб пробиралися до українських позицій.

Шестеро бійців попали в полон важкопораненими — Максим Вакуленко, у полоні йому ампутували ногу до коліна, Іван Яретик (Ваня Полтава), у полоні відрізали вухо — звільнені у листопаді 2014; Руслан Дивак (Змій) — звільнений з полону в лютому 2015, Сергій Пилипишин (Серьога Дикий), Василь Боднарук (Вася Гуцул), Руслан Шанідзе (Грузин) — звільнені у липні 2015 року. У полоні бійці дізналися, що на цьому місці кілька діб росіяни і осетини чекали на айдарівців.

27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані — це Олександр Піскіжов, Юрій Полєно та Владислав Царенко.

Похований в селі Шульгинка.

Без Юрія лишились батьки, сестра та сини 2007 р.н. й 2012 р.н.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 25 грудня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 2015 року студенти Старобільської філії ЛНУ зняли про свого земляка відео-сюжет «Дякуємо тобі, людино з серцем Прометея!»

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ