-
Михалков Микита Сергійович: відмінності між версіями
ua>Анонімус Анонімов |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 19:57, 7 жовтня 2023
Шаблон:КінематографістШаблон:Однофамільці
Мики́та Сергі́йович Михалко́в (Шаблон:Lang-ru; Шаблон:Н. , Москва, Росія) — відомий радянський і російський кіноактор, кінорежисер, сценарист, продюсер, телеведучий, блогер. Народний артист РРФСР (1984). Голова Союзу кінематографістів РФ (з 1997), президент Російського фонду культури з 1993 року. Дійсний член Академії гуманітарних наук. З 1998 року — президент Московського міжнародного кінофестивалю. З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[1]
Володар «Золотого лева» Венеціанського кінофестивалю (1991) і номінант на премію «Оскар» (1993) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «Урга — територія любові». Лауреат премії «Оскар» (1995) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» і Гран-прі Каннського кінофестивалю (1994) за фільм «Стомлені сонцем». Володар «Спеціального лева» Венеціанського кінофестивалю (2007) за внесок в кіномистецтво і номінант на премію «Оскар» (2008) в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» за фільм «12».
Внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[2]. Фігурант центру бази «Миротворець»[3]. Підтримав вторгнення Росії в Україну.
Син Сергія Михалкова, рідний брат Андрія Кончаловського.
Життєпис
Народився 21 жовтня 1945 року в Москві. Батько — відомий дитячий письменник та комуністичний діяч Сергій Михалков, мати — Наталя Петрівна Кончаловська. Рідний брат — Андрій Кончаловський.
1958—1962 рр. був учнем і актором середньої школи при Театрі ім. Станіславського. Навчався на акторському факультеті театрального училища ім. Щукіна (майстерня Л. Шахматова). Закінчив режисерський факультет ВДІК. Дебют у кіно як актора відбувся 1959 року.
- 1963–1966 — навчався на акторському відділенні в театральному училищі імені Щукіна.
- 1971 — закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня М. І. Ромма).
- У 1980–1991 вів майстерню ігрового кіно.
- З 1988 року — президент студії ТриТе.
Політична діяльність
Влітку 2011 року, напередодні виборів президента Російської Федерації 2012, Микита Михалков заявив про бажання балотуватися на посаду президента. Він сказав, що «…втомився бути маріонеткою й хоче спробувати повести Росію за собою».[4] Потім поміняв рішення й виступив представником кандидата в президенти В. В. Путіна і навіть замість Путіна взяв участь у публічних теледебатах проти іншого кандидата в президенти — Ірини Прохорової, сестри підприємця та політика Михайла Прохорова. На думку багатьох аналітиків, ці дебати виграла Ірина Прохорова. Сам Михалков після цього визнав, що сам би проголосував за Прохорову[5].
Ставлення до України
Під час Євромайдану та російської інтервенції до Криму і на Донбасі зайняв різко проросійську позицію, виступив з кількома відозвами по телебаченню. В них, зокрема, передрікав Україні загибель у разі її зближення з Євросоюзом; нарікав на недостатньо масовий сепаратизм серед одеситів, через який, нібито, Росія не має достатніх підстав для введення військ[6][7]; з пієтетом цитував військового злочинця Слободана Мілошевича і загалом розхвалював агресивну путінську політику[8][9]. Міхалков також називав Україну «фашистською державою» а Революцію Гідності — військовим переворотом[10].
31 серпня 2015 року Служба безпеки України заборонила в'їзд Микиті Михалкову в Україну. В'їзд російському режисерові заборонено на 5 років як діячеві культури, що створює загрозу національній безпеці України. Крім того, заборонено в'їзд ще 10 російським діячам культури[11].
Закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії, зі сцени Московського Кінофестиваля, однак відмовився підписувати будь-які звернення чи ще якось брати в цьому участь[12].
Вторгнення Росії в Україну (2022)
24 лютого 2022 року Нікіта Міхалков виступив за визнання ДНР і ЛНР Росією і підтримав вторгнення Росії в Україну, заявивши, що війна «повинна, за ідеєю, встановити мир хоча б на Донбасі».
Скандали
- Найбільш відомим скандалом, пов'язаним з Микитою Михалковим, є рейдерське захоплення Союзу Кінематографістів Росії в 1997 році, суд з цього приводу та довічне головування М. Михалкова в «союзі» з того часу.
- У жовтні 2007 Михалков випустив документально-публіцистичний фільм «55», присвячений 55-річчю президента Росії Володимира Путіна. Фільм викликав гостру критику. У той же період в «Російській газеті» було опубліковано вірнопідданський лист представників творчих професій президенту РФ Путіну з проханням не залишати посаду. Серед безлічі підписів під цим документом значився і автограф Михалкова[13].
- У 2016 році Михалков виступив за повернення смертної кари в Росії, а Горбачова та Єльцина визнати «злочинцями»[14]. Потім Горбачов повідомив, що Михалков пізніше вибачився перед ним і порадив йому не лізти у політику, а займатися кіно[15].
- Микита Михалков проігнорував звернення предстоятеля Білоруської православної церкви Філарета[16], громадських діячів[17] з проханнями допомогти відновити Церкву святого Михайла Архангела в містечку Зембин (Білорусь), яка отримала значні пошкодження під час зйомок одного з військових епізодів радянського фільму 1965 р. «Перекличка» (у фільмі М. Михалков зіграв роль танкіста і в'їхав на танку Т-34 в вівтарну частину храму, а також випрасував танком місця поховань священнослужителів за вівтарем храму)[17].
Бізнес в Італії
Помістя Кастело ді Касоле (Castello Di Casole), Провінція Сієна, регіон Тоскана — люкс-готель з 2 ресторанами і басейном, бутік[18] та виноробне підприємство з площею виноградників 40 га (100 акрів), яке втім не носить ім'я Микити Михалкова . Виноробне підприємство Михалкова в 2009 виробило близько 16.000 пляшок вина[19], в першу червоного сорту Каберне Совіньйон, яке було експортоване до Росії. Разом із своїм російським партнером Костянтином Тувикіним Михалков також спробує виробляти вино білих сортів. В 2009 фірма Михалкова випустила вино під назвою «12», присвячене однойменному фільму Михалкова.[20][21]
Приватне життя
Никита Михалков . Має чотирьох дітей — Степан, Ганна, Артем і Надія.
Фільмографія
Почесні звання
- Головний приз Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні (1977)
- Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації Приз за режисуру (1984).
- Головний приз Венеціанського кінофестивалю (1991) (Урга — територія кохання).
- Кавалер ордена Почесного легіону (1992)
- Премія Кінотавр у номінації Головна премія (1992).
- Премія Ніка у номінації Найкраща режисура (1992)
- Премія Фелікс у номінації Найкращий фільм (1993)
- Премія Оскар у номінації Найкращий іноземний фільм (1994)
- Командор Почесного легіону За внесок у світову культуру (1994, Франція),
- Кавалер ордена За заслуги перед Вітчизною III ступеня (1995), ордена Сергія Радонежського I ступеня Російської Православної Церкви (1997)
- Медаль ім. Ханжонкова у номінації Кіноподія року за організацію XXI Московського міжнародного кінофестивалю (1999).
- Державна премія РФ у галузі літератури і мистецтва (2000),
- Приз XVI ОРК Кінотавр За особистий внесок у розвиток кінематографії.
- Премія Золотий Орел за найкращу чоловічу роль 2006
У інтернеті
9 березня 2011 року Микита Михалков зареєстрував в Живому Журналі акаунт nikitabesogon. За словами Михалкова, нік вибраний на ім'я його небесного покровителя Микити Бісогона (Микита, що виганяє бісів). Форматом спілкування був вибраний відеоблог. Одночасно на Youtube був зареєстрований канал «БесогонТВ». Після того, як акаунт був прорекламований відомими блогерами, його журнал отримав популярність — за один місяць його додали в друзі більше 6 тисяч користувачів, а по кількості переглядів його журнал знаходився в першій десятці рейтингу. У своїх відеороликах Міхалков відповідає на питання користувачів і спростовує різну, на його думку, неправдиву інформацію в інтернеті.
Надалі з цього виникла програма «БісогонТБ», яку телеканал Росія 24 транслював без авторської і фінансової винагороди творців. У грудні ЗМІ не випустив 38 випуск програми через етичні міркування, що стало причиною скандалу і громадської уваги. У лютому 2016 року конфлікт був улагоджений.
Микита Михалков завів сторінку в соціальній мережі «Вконтакті».
Цікаві факти
У 1987 році Микита Михалков разом з акторкою Оленою Сафоновою брав участь у телепередачі італійського співака Адріано Челентано «Fantastico 8».[22]
Генеалогія
Див. також
- Бойкот російського кіно
- 14349 Нікітаміхалков — астероїд, названий на честь цієї людини.
Примітки
Література
- Липков А. Никита Михалков. М., 1981;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.270—271;
- Никита Михалков. М., 1989;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.503;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.861;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.787;
- Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С.294-299;
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.282-285.
Посилання
Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commonscat
- Шаблон:Imdb name
- Андрей Мальгин. Oci ciornie. — «Каспаров.ру», 09-05-2014
Шаблон:Премія «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245324474&cat_id=244950594
- ↑
https://myrotvorets.center/criminal/mikhalkov-nikita-sergeevich/
- ↑
http://aifudm.net/news/news26335.html
- ↑ Предвыборные дебаты без кандидатов: Михалков признался, что проголосовал бы за сестру Прохорова . — News.Ru, 14.02.2012
- ↑ ТОП-10 найскандальніших російських акторів, які підтримали агресора Путіна . ТСН. 1+1. 31.10.2014
- ↑
http://like.lb.ua/lenta/2014/05/30/19949_mihalkov_rossiyskaya_armiya.html
- ↑
http://ivona.bigmir.net/showbiz/stars/382392-Nikita-Mihalkov-o-Evromajdane--Ja-ne-podderzhivaju-teh--kto-za-Evrosojuz
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=O0vto4Hp_xc
- ↑
http://qha.com.ua/ua/suspilstvo/mikiti-mihalkovu-zaboronili-v-izd-do-ukraini/25841/
- ↑
http://ukranews.com/news/180607.SBU-zapretila-vezd-v-Ukrainu-rossiyskomu-kinorezhiseru-Mihalkovu.uk
- ↑ Никита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму // Дождь, 18:15 29 червня 2014
- ↑ Письмо президенту Российской Федерации В. В. Путину. — Российская газета, 16.10.2007. — № 4493
- ↑
http://u-news.com.ua/30750-nikita-mihalkovsmertnuyu-kazn-vernut-vnutrennih-vragov-vyzhigat-gorbachev-i-elcin-prestupniki.html
- ↑
https://lenta.ru/news/2016/02/19/mikh/
- ↑
https://www.sb.by/articles/ruiny-smotryat-v-ukor-47849.html
- ↑ 17,0 17,1
https://planetabelarus.by/publications/kak-kinoshnyy-boy-pogubil-v-zembine-khram-kotoryy-poshchadila-voyna/
- ↑
http://www.castellodicasole.com/
- ↑ Шато имени меня . — Lenta.Ru, 16.03.2013
- ↑ Wine Report Russia Шаблон:Ref-en
- ↑ Corriere di Siena: Mikhalkov vignaiolo a Casole, due casse all'ex premier Silvio Berlusconi Шаблон:Ref-it
- ↑ Шаблон:YouTube
- Радянські кіноактори
- Російські кіноактори
- Радянські кінорежисери
- Російські кінорежисери
- Радянські сценаристи
- Російські сценаристи
- Російські пропагандисти
- Італійські підприємці
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Актори XX століття
- Актори XXI століття
- Кінорежисери XX століття
- Кінорежисери XXI століття
- Кінопродюсери XX століття
- Кінопродюсери XXI століття
- Російські монархісти
- Конспірологи
- Заборонено в'їзд в Україну
- Відмічені в українофобії
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну