Пушич Валентина Михайлівна

Валентина Пушич Валентина Михайлівна Пушич
Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Валентина Михайлівна Пушич (позивний — Ромашка; Народилася 18 серпня 1980 року в м. Київ, Україна — 27 лютого 2022, поблизу м. Бровари, Україна) — українська військова медичка, старша лейтенантка Збройних сил України.

Життєпис

Народилася 18 серпня 1980 року, з дитинства мріяла стати героїнею і медиком, а тому після закінчення дев'яти класів у школі вона вирушила до медичного училища, однак, вже після першого відвідування моргу в рамках навчання усвідомила, що не зможе пересилити страх перед чужим болем. У результаті повернулася до школи і постаралася відкинути думки про професію медика. Після закінчення середнього навчального закладу вона вступила до швейного училища, а згодом опинилася у Київському національному університеті технологій та дизайну, після закінчення якого почала працювати за спеціальністю. Більше того, їй навіть вдалося збудувати кар'єру модельєра чоловічого одягу.

Пізніше вирішила вивчитися на психолога. На той момент вона не знала, що в майбутньому новонабуті знання допоможуть їй на передовій. Коли розпочалася російсько-українська війна у 2014 році, Валентина вирішила піти до лав Збройних сил України. На посаду психолога жінку не взяли, але було місце у медичній роті.

З 2016 року проходила військову службу бойовим медиком у 72-й окремій механізованій бригаді. У 2017 році вивозила поранених під час боїв в Авдіївці Донецької області.

У 2018-му вирішила пройти офіцерські курси та підписати контракт ще на п’ять років.

Загинула 27 лютого 2022 року поблизу м. Бровари Київської області рятуючи пораненого хлопця. Похована 6 березня 2022 року на Лісовому кладовищі в м. Києві.

Залишилася мати та донька та друзі.

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден «За мужність» III ступеня (2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.Нагороджена була Орденом Золотої зірки Героїня України посмертно.

Джерела

• Шаблон:УПУ
• Шаблон:УПУ
• Матюхін, Л. На нагородження орденом «За мужність» «Ромашка» не поїхала… не відпускали бої // Ветерани.UA.
• Матюхін, Л. Люди високої місії. На нагородження орденом «За мужність» «Ромашка» не поїхала… // Голос України. — 2017. — 17 червня.
• Помстимося за легендарну «Ромашку» — медика Валентину Пушич // Україна молода. — 2022. — 3 березня.
• Варениця, І. У Києві попрощалися з бойовим медиком Валентиною «Ромашкою» Пушич // LB.ua. — 2022. — 6 березня.
• Ухман, М. Бойовий медик Валентина Пушич: «Можливо, не воїни повертаються із травмами, а наше суспільство не готове зустрічати морально здорових людей?» // Цензор. НЕТ. — 2021. — 20 червня.