-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вільна економічна зона «Крим»: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Владич
м (Імпортовано 1 версія)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 20:54, 11 грудня 2022

Вільна економічна зона «Крим» (ВЕЗ «Крим») — вільна економічна зона, створена на окупованій частині території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) згідно з Законом України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII. Розпочала діяти 27 вересня 2014 року.

ВЕЗ «Крим» запроваджувалася на десять повних календарних років, проте скасована достроково — з 21 листопада 2021 року[1].

Законодавчі положення

У межах ВЕЗ «Крим» створюється вільна митна зона, яка за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу.

Також Законом створено Керуючу компанію ВЕЗ «Крим», що є органом господарського розвитку та управління ВЕЗ «Крим», є юридичною особою і перебуває у державній власності.

На території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Будь-які доходи, одержані резидентами ВЕЗ «Крим» на цій території, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи.

На території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів НБУ.

Сприйняття суспільством

Проти прийняття Закону про ВЕЗ «Крим» від початку виступали громадські організації[2].

Правовий режим ВЕЗ спричинився до масового безмитного ввезення товарів та електроенергетики на окуповану територію та — через неї — до Росії. Це поєдналося з широким поширенням контрабанди та корупції на пунктах пропуску на півострів. Міністр економіки України заявив, що «вільна економічна зона в Криму неефективна через корупцію»[3].

За визначенням журналіста Павла Казаріна, Шаблон:Цитата Шаблон:Цитата

Скасування

20 вересня 2015 кримські татари та інші проукраїнські активісти розпочали безстрокову громадянську акцію блокади Криму. Серед їх вимог — скасування Закону про ВЕЗ «Крим»[4][5][6].

За скасування Закону про ВЕЗ «Крим» виступали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб[7], Міністерство закордонних справ[8], кримські татари[9] та окремі народні депутати[10].

Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон про реінтеграцію Донбасу від 18 січня 2018 року положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте ці рекомендації не були враховані в остаточній редакції закону[11]. 9 лютого 2019 року в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося засідання робочої групи по ВЕЗ «Крим»[12].

Невдовзі після запровадження санкцій РНБО проти олігарха Дмитра Фірташа, що володіє потужними активами в Криму[13], парламент прийняв закон, що скасовує ВЕЗ «Крим»[14]. Закон набрав чинності з 21 листопада 2021 року[1][15].

За повідомленням Представництва Президента України в АРК, скасування ВЕЗ «Крим» має наслідками:

  • припинення роботи митних постів на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак»;
  • відновлення статус резидентів України для мешканців Криму;
  • суттєве спрощення порядку перевезення особистих речей через адміністративну межу;
  • вирішення спадкових питань громадян.


Див. також

Шаблон:Дві колонки

Примітки

Посилання

Шаблон:Кримська криза (з 2014)