-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Батьківський Петро Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Sehrg
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023

Петро Батьківський
Петро Анатолійович Батьківський
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Петро Анатолійович Батьківський (22 грудня 1985, с. Кутківці (нині — однойменний район Тернополя) — 6 березня 2022, Донецька область) — лейтенант Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Життєпис

Петро Батьківський народився 22 грудня 1985 року в селі Кутківцях (нині — однойменний район Тернополя).

Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу № 25, Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2021).

З 2009 року чоловік служив у ЗСУ на контрактній основі. Під час окупації АР Крим у м. Феодосія тримав оборону військової частини, де потрапив до полону. Після звільнення з полону добровільно взяв участь у російсько-українській війні, зокрема у 2014—2017 роках пройшов Широкине, Талаківка, Гранітне, Лебединське, Водяне, Комінтернове, Троїцьке, Попасна Луганської та Донецької областей. Був командиром 1-ї мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді м. Тернопіль.

З вересня 2021 року підрозділ під його командуванням локалізувався у селищі Піски Донецької області. 6 березня 2022 року отримав наказ про передислокацію — тримав оборону на панівній висоті. Загинув у бою.

Похований 10 квітня 2022 року на Кутківецькому цвинтарі.

Нагороди

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ