-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Біда Євгеній Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>CommonsDelinker
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023

Біда Євгеній Миколайович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євге́ній Микола́йович Біда́ ( , с. Кантелина, Іллінецький район, Вінницька область, Україна — Шаблон:ДС, м. Волноваха, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився Євгеній 11 лютого 1992 року в селі Кантелина на Вінниччині, у простій сільській родині. Мама поштарка, а батько — тракторист. З 1999 до 2007 навчався у місцевій загальноосвітній школі. 2010 року закінчив Державний навчальний заклад «Вище професійне училище № 7 міста Вінниці», де здобув професію «Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр». З 2010 по 2011 рік проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Після армії працював в охоронній службі «Фортеця Гарант» м. Вінниця.[1]

З початком російської збройної агресії Євгеній хотів піти добровольцем у батальйон Національної гвардії. У квітні 2014 року мобілізований Іллінецьким об'єднаним військовим комісаріатом до лав Збройних Сил України.

Старший солдат, гранатометник 51-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.[2]

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області. На блокпосту не було ніяких укріплень, ночували у наметах і в машинах.

Обставини загибелі

Меморіальна дошка на школі в селі Кантелина

Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах[3], та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. У результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху.[4] Підкріплення, що прибуло на місце бою вже після його завершення[5], у вигляді вертольотів Мі-8, помилково обстріляло територію, де були вцілілі бійці 51-ї бригади, прийнявши їх за бойовиків «ДНР»[6]. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади.[7][8]

На середину дня 22 травня у списках загиблих та поранених під Волновахою доля старшого солдата Біди була ще невідома. Пізніше з'ясувалось, що він потрапив до лікарні і помер від поранень.

Поховали Євгена 27 травня на центральній алеї сільського кладовища в рідному селі Кантелина[9]. Залишились мати Леся, батько Микола й молодший брат Славко.[10]

Нагородження та вшанування

4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».[11]

22 листопада 2014 року в селі Кантелина на будівлі школи встановлено меморіальну дошку на честь випускника Євгенія Біди[12].

20 травня 2016 року у Вищому професійному училищі № 7 міста Вінниця, де навчався Євгеній Біда, встановлено меморіальну дошку на його честь.[13]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ