-
Бобанич Тарас Миколайович: відмінності між версіями
(Виправлено помилку) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023
Тарас Бобанич Тарас Миколайович Бобанич | |
---|---|
Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Тарас Миколайович Бобанич (псевдо: Хаммер; Шаблон:Н 15 березня 1989, Трускавець, Львівська область — Шаблон:С 8 квітня 2022, с. Вірнопілля, Харківська область)[1] — український військовослужбовець, молодший лейтенант, командир 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Прадід Тараса був Українським січовим стрільцем.
Життєпис
Тарас Бобанич народився 15 березня 1989 року в місті Трускавці Львівської області. Закінчив у 2006 році Стрийську загальноосвітню школу № 9.
У 2011 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, де здобув фах за спеціальністю «Правознавство».
Працював правником у ТзОВ "Юридична компанія «Де Лекс» у 2011—2015 роках. Член партії «Правий сектор» та керівник Львівського обласного осередку «Правого сектора».
Брав активну участь у Революції гідності.
Балотувався на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року.
З липня 2014 року — командир 2-го запасного батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», котрий в лютому 2016 року, згідно наказу Командира ДУК ПС, переформовано у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Донбасі.
У 2015 році був одним з координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим[2].
30 листопада 2019 року призначений заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів[3].
У 2020 році був обраний членом Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор»[3].
У словесному арсеналі Тараса Бобанича «Хаммера» була одна з його легендарних фраз: «За оцей плач дітей виправдання може бути тільки одне — тотальна перемога».
Брав участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
Обставини загибелі
Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів[4].
Похований 13 квітня 2022 року на Личаківському цвинтарі м. Львова[5].
Нагороди
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 серпня 2022, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[6].
- Медаль Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор» «За відданість боротьбі».
- Орден УНСО «Пустельний Хрест УНСО».
- Нагрудний знак «За участь у громадській блокаді Криму».
- Медаль ВО «Країна» «За відвагу».
- Орден ТОО ГО «ВСВ АТО» «Лицарський Хрест добровольця».
- Нагорода ВО «Країна» «Хрест бойового братерства».
- Почесна відзнака Українського козацтва «Орден — Козацький Хрест з мечами» 2-го ступеня.
- Відзнака Галицького братства колишніх вояків 1-ої УД «Галичина»-УНА «Лицарський Хрест Дивізії».
- Медаль ВЦА Авдіївки «За оборону Авдіївки».
- Орден УНС та УНСО «За мужність, доблесть, честь та відданість Нації та українському народу».
- Нагрудний знак 1-ї ОШР Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор».
Вшанування
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Короленка у Львові перейменовано на вул. Тараса Бобанича[7]. У Львові також встановлять пам'ятну таблицю Тарасові Бобаничу на фасаді Львівського державного університету внутрішніх справ, що на вул. Городоцькій. Відповідне рішення 22 лютого 2023 року затвердив виконавчий комітет Львівської міської ради[8].
28 листопада 2022 року у Полтаві на вул. Соборності, 5 відкрили меморіальну таблицю-барельєф на честь Героя України Тараса Бобанича «Хаммера»[9].
6 грудня 2022 року у Стрию відкрили алею імені Героя Тараса Бобанича «Хаммера». Раніше на фасаді Стрийського ліцею (колишня Стрийська загальноосвітня школа № 9), де воїн навчався відкрили йому пам'ятну таблицю, а навчальному закладу присвоїли ім'я Тараса Бобанича[10].
28 червня 2023 року у Львові в Інституті права Університету внутрішніх справ відкрили меморіальну таблицю на честь командира 2-го батальйону ДУК «Правий сектор», Героя України Тараса Бобанича «Хаммера»[11].
Примітки
Джерела
- Тарас Бобанич // Правий сектор.
- Блонар М. Львів провів в останню путь захисника Тараса Бобанича // АрміяInform. — 2022. — 13 квітня.
- На фронті загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Тарас «Хаммер» // Главком. — 2022. — 9 квітня.
- Базар О. На фронті загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Тарас «Хаммер» Бобанич // LB. — 2022. — 8 квітня.
Посилання
- Бобанич Тарас Миколайович // ПолітХаб
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://zaxid.net/zaginuv_kerivnik_pravogo_sektoru_lvivshhini_taras_hammer_bobanich_n1540613
- ↑
https://portal.lviv.ua/news/2022/04/09/na-vijni-zahynuv-kerivnyk-pravoho-sektoru-lvivshchyny-taras-bobanych
- ↑ 3,0 3,1
https://pravyysektor.info/content/taras-bobanych
- ↑ У 480 році до нашої ери загін спартанців загинув, зупинивши нездоланну раніше перську армію у Фермопілах
- ↑ У Львові поховали командира 2-го батальйону «Правого сектора» Тараса Бобанича («Хаммера») // Радіо Свобода. — 13 квітня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/293386-soiuzu-ukrainok-sofii-karaffy-korbut-patriarkha-dymytriia-yaremy-u-lvovi-pereimenuvaly-shche-8-vulyts
- ↑
https://zbruc.eu/node/114669
- ↑
https://poltavawave.com.ua/p/u-poltavi-vidkrili-memorialnu-doshku-na-chest-geroia-ukrayini-tarasa-bobanicha-720040
- ↑
https://stryi-rada.gov.ua/news/сьогодні-з-нагоди-відзначення-збройн/
- ↑ Меморіальну таблицю Герою України Тарасу Бобаничу відкрили в Інституті права