Жінки на війні на сході України

Шаблон:Жінки в суспільствіЖінки у війні на сході України виконують багато як військових, так і в цивільних ролей.

Жінки в армії

Під час війни кількість військовослужбовиць в українській армії значно зросла. Також стали доступними кілька посад, раніше зарезервованих лише для чоловіків. До 2016 року 8,5% українських військових становили жінки, в березні 2021 їх було вже понад 15%.

Український центр розвідки дронів, який створює безпілотники для української армії та проводить навчальні курси для ведення війни з безпілотниками, заснувала Марія Берлінська, що після університету пішла доброволицею на фронт.

Ряд солдаток досягли публічної популярности під час війни. Льотчиця Надія Савченко, доброволиця батальйону «Айдар» після того, як її регулярний батальйон не було відправлено на фронт, удостоєна звання Героя України та обрана до ВРУ після повернення з полону.

Жінки беруть участь у боях українських та проросійських збройних сил та ополченнях як бойові медикині, водійки, дозорні та патрульні, а також у першій лінії дій, зокрема як снайперки. Українські комбатантки відрізняються мотивацією брати участь у війні. Українські військовослужбовиці відстоюють українську національну ідею, проросійські жінки воюють з більш особистих причин, наприклад, "захищаючи" сім’ї чи домівки. Українські воячки активно вибирали «йти на фронт. Ті, що на боці сепаратистів, відчувають, що фронт прийшов до них».

Дискримінація

Жінки в українській армії досі стикаються зі значним рівнем дискримінації та стигматизації. До військовослудбовиць однополчани ставляться упереджено, приписуючи їм ярлики проституйованих жінок. Належна уніформа та декретна відпустка відсутні. Домагання та сексуальне насильство проти солдаток є поширеними і рідко повідомляються чи розслідуються.

Одна солдатка розповіла Громадському телебаченню про дискримінацію, з якою зіткнулася: «Я звільнила 11 міст, брала участь у звільненні полонених, але, тим не менш, більшість людей скажуть, що я «карпатка, яка воювала в перші місяці вагітності», без урахування мого військового досвіду». За даними Atlantic Council (2020):

Жінки служили як в українських військових, так і в добровольчих батальйонах. У процесі вони зазнали сексуальних домагань на передовій і зіткнулися з сексуальною дискримінацією після повернення додому. Багатьох військовослужбовиць критикували за те, що вони залишили дітей і сім’ї на час служби, стереотипізували як сексуально безладних, або навіть розслідували соціальними службами та забирали їхніх дітей. Дискримінація часто настільки серйозна, що ветеранки не носять уніформу. Жінкам рекомендують ігнорувати свої травми. Як сказала одна волонтерка: «Чоловіки ходять у паби з іншими чоловіками, але жінки повинні повернутися на роботу й піклуватися про своїх дітей».

У липні 2021 року суспільство розкритикувало планований марш військовичок на високих підборах на параді до 30-річчя незалежности. У Міноборони України заявляили, що дрес-код військових 2017 року включав високі підбори, проте публічна критика домоглася маршу в зручному взутті.

Військовички тимчасово окупованих територій залучені у військову воєнну пропаганду з сексистськими наративами. У травні 2014 міністр оборони так званої «ДНР» Ігор Гіркін опублікував відео із закликом до новобранців, що «якщо чоловіки на це не здатні, то доведеться звертатися до жінок». У березні 2015 року, до Міжнародного жіночого дня, так звана «ДНР» провела пропагандистський конкурс краси, в якому взяли участь усі військові.

Цивільні жінки

Жінки-цивільні, особливо в районах найбільш інтенсивної війни, переживають низку проблем, недовисвітлених медія, оскільки «деякі журналісти, які приїжджають в Україну у пошуках військових дій, часто їдуть розчарованими, не звертаючи уваги на досвід цивільних, тому що війна просто не є динамічною або досить захоплюючою».

Внутрішні переселенки часто залишаються наодинці з повним піклуванням про дітей та іншими видами дискримінації біженців, такими як відсутність пристосувань для людей з інвалідністю та звинувачення, що біженки з Донецька підтримують просепаратистські настрої.

Ромки переживають особливий рівень дискримінації: часто їм відмовляють у статусі ВПО і проявляють інтенсивний расизм. Авдит ООН-Жінки 2017 року в Краматорську виявив, що «обізнаність місцевих постачальників послуг про потреби жінок з інвалідністю обмежена або зовсім не поінформована». Війна також призвела до руйнування освіти жінок в деяких областях, хоча також зростають патріотичні молодіжні організаці, які навчають дітей бойовим навичкам і навичкам виживання.

У грудні 2020 року ООН в Україні запустила ініціативу щодо розширення участи жінок у мирних процесах в країні.

Насильство проти жінок

Насильство проти жінок (як цивільних, так і військових) пережило сплеск під час війни: рівень зґвалтувань та домашнього насильства кризово поглибився. У 2014 році рівень сексуального насильства зріс майже вдвічі порівняно з 2007 роком. Загострилися всі проблеми насильства та дискримінації жінок.

У 2015 році Управління Верховного комісара ООН з прав людини висловило глибоку стурбованість швидким погіршенням ситуації з насильством проти жінок в Україні. У звіті Amnesty International за 2020 рік зазначено, що «ґендерне насильство посилюється для тих, хто живе в постраждалих від конфлікту Донецькій та Луганській областях», а жінки зазнають сексуальних домагань на військових блокпостах і в місцях ув’язнення, від військовослужбовців та поліції. Окуповані території звільнені від положень Адміністративного кодексу проти домашнього насильства, жінок відмовляють від офіційних повідомлень і скарг на насильство, а засоби для забезпечення фінансової незалежності жінок відсутні.

Пандемія COVID-19 в Україні також загострила насильство проти українок: у 2020 році в зоні бойових дій на 50% побільшало дзвінків на телефони довіри щодо домашнього насильства. Див. Вплив пандемії COVID-19 на домашнє насильство.

У донецькій катівні-концтаборі «Ізоляція» три з восьми камер були зарезервовані для жінок. Крім того, ув’язнених жінок змушували прибирати катівельні кімнати, а також катували та ґвалтували.

У липні 2021 Human Rights Watch повідомила, що кілька жінок, в тому числі вагітних, були заарештовані на тимчасово окупованих територіях за звинуваченням у шпигунстві та позбавлені відповідної медичної допомоги.

Жіночі організації

Під час війни жінки заснували низку організацій громадянського суспільства, зосереджених як на жіночих, так і на змішних проблемах.

• «Слов’янське серце» заснували у 2014 внутрішньо переміщені жінки у Святогірську як мережу гуманітарної підтримки.
• «Невидимий батальйон» засновано в 2015 для промоції ґендерної рівності в ЗСУ після оприлюднення результатів дослідження, за якими більшість військовослужбовиць війни на Донбасі не були офіційно призваними, через що не мали доступу до соціальних чи військових пільг, військових нагород, соціального статусу і можливостей кар’єрного зростання в ЗСУ.
• Український жіночий ветеранський рух створений під час війни для захисту ветеранок в Україні. В час пандемії COVID-19 група керувала дослідженням впливу пандемії на ветеранок, за заявою Юлії Кирилової «встановили, що 14 % [ветеранок] втратили роботу під час карантину, а 53 % повідомили про значне зниження доходів за цей час».
• Спілку учасників та ветеранів АТО заснували три учасниці Євромайдану, водійки вантажівок, щоб доставити військову техніку на передову.
• Українська Жіноча Варта заснована в 2014 Оленою Білецькою як освітня програма для навчань цивільних жінок основам виживання у випадку воєнних дій та підтримки бізнесу ветеранок.
• Медичний батальйон «Госпітальєри» заснований 2014 та незмінно очолюється Яною Зінкевич (17-літньою на момент заснування).

У ЗМІ

У 2019 році короткометражний фільм «Анна» увійшов у шорт-лист премії BAFTA в категорії «Британський короткометражний фільм» і переміг у категорії «Кращий британський короткометражний фільм» на премії British Independent Film Awards 2019.

Див. також

• Жінки в Україні
• Жінки під час російського вторгнення в Україну 2022 року
• Жінки в збройних силах
• Насильство над жінками в Україні
• Гуманітарна ситуація в зоні російсько-українського конфлікту

Посилання

• Жінки Донбасу та Криму: АТО/ООС, ВПО / YouTube: Відеоколекція Вікіпроєкту Фемінізм