-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гаркавенко Анатолій Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Rightleft97
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Гаркавенко Анатолій Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Анато́лій Олекса́ндрович Гарка́венко (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 29 грудня 1990 року в Делятині Надвірнянського району (Івано-Франківська область).

В часі війни — солдат, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Воював у рядах ДУК «Правий сектор», батальйону «ОУН». Підписав контракт — коли підрозділ ОУН увійшов до складу 93-ї бригади; зарахований на посаду кулеметника, власне виконував завдання як сапер та стрілець-снайпер. Брав участь у боях за Піски, був у інших бойових точках на Донбасі.

30 січня 2016 року в післяобідній порі поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») троє бійців під час виконання бойового завдання із розмінування-мінування у лісосмузі натрапили на «розтяжку». Анатолій загинув внаслідок підриву між Авдіївкою та селом Спартак — зазнав осколкових поранень, несумісних з життям.

Відбулося прощання у Києві та Івано-Франківську, 3 лютого 2016 року похований в Делятині.

Без Анатолія лишилися мама, сестра й наречена, з якою познайомився на війні — журналістка «Українського тижня» Лєра Бурлакова.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].
  • У березні 2017 року на фасаді Делятинської ЗОШ № 1 (вул. 16 липня, 261), де навчався Анатолій, йому встановлено меморіальну дошку[3][4].
  • 14 жовтня 2020 року в смт Делятині всередині каплиці борцям за волю України відкрито меморіальну дошку Анатолію Гаркавенку[5].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[6][7].

Примітки

Джерела

https://pravyysektor.info/knyga-pamyaty/garkavenko-anatoliy-oleksandrovych-moryachok


Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub