-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гаркуша Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Glorin
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Сергій Гаркуша
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Ві́кторович Гарку́ша (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1990 року у селі Валява (Городищенський район, Черкаська область); батько помер 1998 року. Закінчив школу; рік працював будівельником у Києві, згодом — на цегельному заводі ПП «Агросвіт Валява» в своєму селі.

15 вересня 2016 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, навідник кулеметного взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 28-ї бригади. 2018-го вирішив продовжити договір ще на рік.

24 листопада 2018 року загинув в передвечірню пору під час бойового чергування на ВОП в районі міста Красногорівка — в ході бою зазнав несумісне із життям осколкове поранення у живіт від кумулятивного пострілу з СПГ-9. Помер на руках бойового побратима й однокласника Олега, з яким разом пішов до війська.

28 листопада 2018-го похований в селі Валява. Провести в останню путь Героя зібралось усе село; проводжали у снігу на колінах, з синьо-жовтими стягами та живими квітами[2].

Без Сергія лишилися мама, вітчим, сестра, молодший брат-школяр та наречена.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ