Кривецький Ігор Ігорович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Владич
м (Імпортовано 1 версія)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 20:58, 11 грудня 2022


Шаблон:Депутат І́гор І́горович Криве́цький9 серпня 1972, с. Мохнате, Турківський район, Львівська область) — український підприємець, політик, меценат. Народний депутат України 7-го скликання. Член ВО «Свобода» з 2004 року[1].

Життєпис

Народився у Турківському районі на Львівщині. У шкільні роки займається малюванням, грає в духовому оркестрі, у складі якого перемагає на обласних конкурсах. Паралельно займається спортом — легкою атлетикою, кікбоксингом; захоплення спортом не покинув пізніше, зокрема, в студентські роки. Вступив на хіміко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту, який закінчив у 1995 році[1] за спеціальністю — «Хімічні технології силікатних та неметалічних матеріалів». Після навчання працював менеджером на фірмі, яка займалась пакуванням та реалізацією харчових продуків.

У 2005 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини» на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.[1]

З серпня 2003 року по 2012 рік — приватний підприємець.[1] З листопада 2006 року по жовтень 2008 року — директор ТОВ «Фієста-Фантастика».[1] З 2010 року по 2012 рік — депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода» (№ 5 у списку). У Львівській облраді був заступником голови депутатської комісії з питань законності, прав людини та військових проблем.

На парламентських виборах 2012 року був заступником керівника Центрального виборчого штабу ВО «Свобода» з економічних питань. Після обрання народним депутатом України 7-го скликання від ВО «Свобода» (№ 13 у списку), призначений секретарем Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Заступник голови партії та керівник економічної ради ВО «Свобода».[2]

Політична діяльність

Львівська обласна рада, 2010—2012

Депутат Львівської обласної ради, заступник голови депутатської комісії з питань законності, прав людини та військових проблем. Член фракції ВО «Свобода».

З ініціативи фракції Львівська обласна рада вперше запровадила конкурс мікропроєктів місцевого розвитку для того, щоб створити умови для допомоги громадам сіл, селищ та малих міст у вирішенні їх нагальних соціальних і економічних проблем.

Новим напрямом підтримки місцевих ініціатив стало проведення у 2012 році конкурсу мікропроєктів з енергоощадження.

Також з ініціативи депутатів фракції ВО «Свобода» у 2011 році вперше запроваджено надання одноразової адресної допомоги реабілітованим за статтею 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та потерпілим від політичних репресій.  Допомогу отримали 3423 особи віком понад 80 років. Також зменшено вік для надання такої допомоги — від 75 років і старшим.[3]

Верховна Рада України, 2012—2014

Депутат Верховної Ради України VII скликання. Секретар Комітету з питань податкової та митної політики. Член фракції ВО «Свобода». Автор 16 законопроєктів та 4 постанов ВРУ з питань митної та інвестиційної політики, а також прав і свобод громадян.

Участь у Євромайдані та Революції гідності

За словами Кривецького, він був основним фінансистом Революції гідності з боку ВО «Свобода». Зокрема за його підтримки функціонувала основна сцена Євромайдану.[2]

Підприємницька діяльність

Кривецький керує власним приватним підприємством, працює на ринку готельного («Edem Resort»,[4] с. Стрілки, Перемишлянський район), ресторанного (ТОВ «Фієста-Фантастика») та аграрного бізнесу. Має активи в с/г, житловому будівництві та енергетиці.

21 березня 2014 року Ігор Кривецький у інтерв'ю «Українській правді» повідомив, що йому належить 5 % ТРЦ «Арена-Сіті»[2]. В інтерв'ю «Цензору» від 18 квітня 2016 року він повідомив про продаж своєї частки нерухомості.[5]

Критика

Восени 2013 року львівська газета «Експрес» звинуватила Кривецького, Тягнибока та решту керівників ВО «Свобода» у незаконних оборудках та непрозорій політичній діяльності. 2014 року Франківський суд Львова і Житомирський районний суд спростували звинувачення газети, зобов'язавши спростувати інформацію і відшкодувати збитки.[6]

Сім'я

Одружений з Ольгою Філатовою, яка також записана власницею готельного комплексу «Edem Resort». Отримала відзнаку «Інвестор року-2015». Ольга Філатова працювала викладачем психології в ЛНУ ім. Івана Франка. Наразі займається громадською діяльністю, зокрема курує проєкт з побудови клініки відновлювальної медицини. Також дружина володіє найдавнішим в Східній Європі готелем «Жорж», що є перлиною Львова.

Мати — заслужений фельдшер України, 50 років пропрацювала в медпункті в Карпатах. За роки роботи прийняла понад 430 пологів без жодного смертельного випадку.

Батько — 45 років пропрацював лісником в Карпатах. Наразі є відомим борцем із незаконною вирубкою лісу.

Виховує двох дітей — сина та доньку. Живе в Києві.

Захоплення

Гірські лижі, серфінг, гольф, кінний спорт, мистецтво.

Громадська діяльність

Організовує та підтримує діяльність літніх таборів для дітей зі сходу України. Допомагає школам-інтернатам.

З початку АТО надає постійну волонтерську допомогу Збройним силам України. За різними оцінками, сума допомоги сягає 50 млн гривень.[5]

Засновник та ідейний натхненник першого українського публічного парку сучасної скульптури — PARK3020, де у вільному доступі розміщено роботи відомих українських сучасних художників[7].

За підтримки Кривецького Ігоря Ігоровича відкрито музей відомого українського скульптора Олександра Сухоліта.

Активно підтримує розвиток різних видів спорту для дітей. Відкрив першу дитячу школу гольфу на території заходу України.

Примітки

Джерела