-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Калашник Микола Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:29, 8 жовтня 2023

Калашник Микола Олександрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Олекса́ндрович Кала́шник (1989—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1989 року в місті Черкаси. 2007 року закінчив Черкаський професійний ліцей — оператор ЕОМ, слюсар-збиральник радіоелектронної апаратури та приладів, наладчик технологічного обладнання. Військовослужбовець-контрактник, на службу призваний у 2011 році. Старший навідник гаубично-самохідної артилерійської батареї, 72-га окрема механізована бригада.

12 липня 2014 року загинув з Владиславом Бєлорусом на блокпосту біля села Червона Зоря Шахтарського району — від прямого влучення міни в САУ 2С-30 «Акація», здетонував боєкомплект.

16 липня 2014-го похований в Черкасах. Вдома лишилися батько та сестра (мати померла на початку липня 2014-го). Батько помер у 2017 році.

Нагороди та відзнаки

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • 17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[1].
  • На фасаді Черкаського професійного ліцею, де навчався Микола, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про нього.
  • 22 лютого 2016 року в Черкасах перейменовано провулок Рози Люксембург на провулок Миколи Калашника.

Вшанування пам'яті

У Черкасах існує провулок Миколи Калашника[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ