-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ковальський Тарас Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:30, 8 жовтня 2023

Ковальський Тарас Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Тара́с Володи́мирович Кова́льський (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат 6-го окремого мотопіхотного батальйону «Збруч» Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1992 року в селі Завадівка Київської області, закінчив завадівську загальноосвітню школу, 2011-го — Володарський професійний аграрний ліцей. Протягом року проходив строкову військову службу.

23 квітня 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат, механік-водій 6-го окремого мотопіхотного батальйону «Збруч» 44-ї окремої артилерійської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В0122).

29 жовтня 2015 року, ближче до вечора, через вибух боєприпасів на польовому складі ЗСУ у Сватовому виникла пожежа; від детонації осколки снарядів розліталися по місту, зазнало пошкоджень багато будівель. Загинули солдати Тарас Ковальський, Станіслав Майоренко та Анатолій Артеменко (тіла Артеменка та Майоренка знайшли 2 листопада). Були втрати й серед цивільних — 1 загиблий та 1 поранений.

Похований на кладовищі села Завадівка Київської області.

Без Тараса лишились батьки та двоє братів.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • 1 вересня 2016 року на будівлі завадівського НВК відкрито меморіальну дошку Тарасу Ковальському.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ