-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/ES-11/L.2: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Владич
м (Імпортовано 1 версія)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:14, 11 грудня 2022

Шаблон:Резолюція ООН

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/ES-11/L.2 про гуманітарні наслідки агресії проти України - резолюція одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, прийнята 24 березня 2022 року. Співавторами резолюції виступили 90 держав-членів ООН, в тому числі Україна. Документ наголошує на необхідності виконання резолюції ГА ООН ES-11/1, ухваленої 2 березня 2022 року, закликає Російську Федерацію негайно припинити атаки цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також до до мирного врегулювання конфлікту[1][2]. Резолюцію було ухвалено: 140 голосів «за», 5 «проти» та 38 утрималися.

Зміст

Резолюція складається з преамбули та 14 пунктів.

Преамбула чітко формулює відповідальність РФ за створену гуманітарну катастрофу.

У основній частині, насамперед, вимагається виконання ухваленої 2 березня 2022 року резолюції ES-11/1 "Агресія проти України". По-друге, негайне припинення військових дій з боку РФ. По-третє, вимагається забезпечення повний захист цивільних осіб, включно з гуманітарним персоналом, журналістами та іншими вразливими групами населення. До інших пунктів входить: захист медичного персоналу, цивільних об'єктів та інфраструктури, захист цивільного населення та біженців, необхідність виконання норм міжнародного гуманітарного права та ін.

Окремо наголошується на необхідності припинити блокаду міста Маріуполь.

Історія

14 березня, Мексика та Франція, які були формальними ініціаторами резолюції в Радбезі, розуміючи, що їх проєкт резолюції буде заблоковано Росією, вирішили передати його на розгляд до Генеральної Асамблеї, де право вето не працює.

15 березня 2022 року Росія представила у Радбезі ООН свій вріант резолюції щодо гуманітарної катастрофи в Україні. У цьому варіанті мова йшла виключно про погіршення гуманітарної ситуації, однак взагалі не згадувалася роль РФ, чиє вторгнення її спровокувало. РФ цинічно обґрунтовувала свій проєкт апелюючи до необхідності "деполітизувати" резолюцію та сфокусуватися на гуманітарній ситуації, а не на політичному контексті [3].

Для ухвалення резолюції Росії потрібно було 9 голосів, а також відсутність вето будь-кого з постійних членів Радбезу. В результаті, цей варіант підтримав лише Китай, інші 13 держав утрималися[4].

24 березня за "жорсткий" варіант проголосувало 140 держав.

Політичне значення

Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, на відміну від резолюцій Ради Безпеки, не є зобов'язуючими та обов'язковими до виконання. Попри це, вони мають важливе політичне значення, демонструють рівень підтримки світової міжнародної спільноти, а також, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, можуть бути використані в міжнародних судах[5].

Примітки