-
Кушнір Сергій Олександрович: відмінності між версіями
ua>ZERTINHO м (додано Категорія:Поховані в Любомльському районі за допомогою HotCat) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023
Кушнір Сергій Олександрович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Сергі́й Олекса́ндрович Кушні́р (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Народився 1984 року в селі Машів (Любомльський район, Волинська область). Закінчив Машівську школу; Любомльську районну гімназію імені Наталії Ужвій. Створив родину; працював завгоспом в районній гімназії. Мобілізований 11 квітня 2014-го, водій-номер обслуги, 51-а окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Савур-могилу.
Загинув 1 серпня 2014-го року через підрив на міні автомобіля «ГАЗ-66», який перекинувся. Тоді ж загинули капітан Андрій Задорожний, сержант Руслан Калуш, молодший сержант Андрій Курочка, старший солдат Сергій Дармофал, старший солдат Михайло Котельчук.
Вдома залишилися мама, дружина та донька 2012 р.н. Похований в Машеві.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
- медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
- відзнакою 14-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
- його світлина розміщена на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 19
- в серпні 2015 року На фасаді Любомльської районної гімназії імені Наталії Ужвій йому відкрили й освятили меморіальну дошку
- 2021 року у Вишнівській громаді на базі Машівського ліцею відбувся щорічний турнір зі стрільби із пневматичної гвинтівки пам'яті Сергія Кушніра[1]