-
Лавріненко Петро Григорович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023
Лавріненко Петро Григорович | |
---|---|
Шаблон:РангМВС | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Петро́ Григо́рович Лавріненко (12 квітня 1979, Харків, Українська РСР — 5 вересня 2014, Маріуполь, Донецька область, Україна) — капітан (посмертно) Національної гвардії України, учасник війни на сході України, командир роти (1-ша бригада оперативного призначення НГУ).
Життєпис
На військовій службі з 1997 року. Пройшов шлях від солдата до старшого лейтенанта. Учасник бойових дій у Косово, де був контужений.
Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ[1].
5 вересня 2014 року загинув поблизу Маріуполя Донецької області при виконанні службово-бойового завдання — терористи обстріляли колону українських силовиків. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Олександр Звінник, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.
Похований на Третьому міському кладовищі Харкова[2].
Нагороди
31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).