-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Маринич Василь Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Андрій Гриценко
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:36, 8 жовтня 2023

Василь Маринич
Маринич Василь Сергійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Василь Сергійович Маринич — молодший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Василь Маринич народився 2001 року в селі Тараски Хмільницького району Вінницької області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі здобув медичну освіту. Був призваний на військову службу до військової частини 3008 Нацгвардії у м. Вінниця й вирушив на схід України ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Служив бойовим медиком у батальйоні особливого призначення. Проявив себе відповідальним воїном, на собі витягував з прицільного ворожого вогню побратимів, брав у полон окупантів, рятував життя пораненим захисникам та цивільним. Загинув Василь Маринич у квітні 2022 року в бою з ворогом під селищем Солодким Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області. Медик, ризикуючи власним життям, витяг на собі з-під обстрілів двох поранених командирів та надав їм першу медичну допомогу. Поховали Василя Маринича 14 квітня 2022 року в рідному селі Тараски (з 2020 року — Уланівської сільської територіальної громади) на Вінничині. Його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеню[1][2].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ